Після весілля мама сама попросила, щоб ми у неї жили. Ми з Олегом зраділи і погодилися. Та згодом їй став дуже не подобатися зять: не так їсть, не так ходить, тихо говорить. Я прямо відчула, що мама щось задумала

Після нашого з Олегом весілля моя мама покликала нас з моїм чоловіком жити до себе.

Мама сказала, що так нам буде легше відкладати гроші на своє власне житло. Ми з Олегом погодилися з нею, адже це була гарна ідея для нас.

Так ми стали жити разом, можна сказати, родиною.

Але мамі нічого в моєму чоловікові Олегу зовсім не подобалося: не так він ходить, не та він їсть, вітається їй дуже тихо через раз і взагалі мама, чомусь, собі вирішила, що він зовсім не поважає її.

З кожним днем життя з мамою під одним дахом, ставало нам непросто, ми вже й між собою з чоловіком не змогли найти спільну мову.

А згодом Олег сказав мені, що ми й розлучитися так можемо, через маму мою, тому маємо знайти собі окреме житло і жити у ньому.

Ми з Олегом стали жити в орендованій квартирі і далі збирати гроші на своє власне житло.

Ми мріяли взяти хороший кредит та купити свою двокімнатну квартиру, але ще мали декілька років відкладати гроші.

Тоді моя мама сказала, щоб ми не брали кредит у банку, адже проценти великі, у неї є трохи грошей, вона нам їх позичить, але щоб ми взяли однокімнатну квартиру.

Мама обіцяла, що поміняється з нами: ми переїдемо в її двокімнатну квартиру, а вона – в нашу однокімнатну.

Я погодилася, адже саме дізналася, що чекаю дитину і брати кредит дійсно вже не хотіла.

Коли синок народився, ми думали, що мама з нами поміняється і відразу переїде в окреме житло, але вона не поспішала, говорила, що ще працює і їй зручно їздити від себе, а потім мама вийшла на пенсію і знайшла підробіток близько додому, після того дуже просила нас зачекати з переїздом.

А вже в цьому році я дізналася, що скоро вдруге стану мамою, а наш старший син піде в вересні в перший клас.

Я сама вже відверто стала просити маму, щоб вона переїхала вже врешті в ту однокімнатну квартиру, за яку ми й досі платимо кредит з чоловіком, адже нам потрібно шукати школу близько додому.

Мама була дуже незадоволеною, коли почула своє прохання, вона сказала, що звикла жити в себе, там усі її подруги і сусіди живуть і переїжджати вона вже не збирається, просто передумала.

А що мені тепер робити, мама подумала про мене?

Ми мамі гроші винні, кредит ще платимо за квартиру. Що робити? Як переїхати з двома дітьми тепер в однокімнатну?

КІНЕЦЬ.