Коли я познайомилася з Артемом, то навіть уявити не могла, що отримаю трохи більше, ніж просто коханого чоловіка . Він уже на першому побаченні повідомив мені, що має сина, якого він виховує сам, адже його дружини не стало під час пологів. Вона пожертвувала своїм життям заради народження сина.

Минав час, Артем мало згадував у наших розмовах про сина, ми ставали все ближчими один для одного, а потім я сама попросила нас познайомити. І як же я здивувалася, що синові Артема лише вісім місяців. Яків, так звати сина, був просто неймовірно гарною і дивовижною дитиною.

Він мені відразу сподобався, і я почала все частіше шукати зустрічі з малюком. Так я переїхала до Артема і почала виховувати Якова. Згодом Артем зробив мені пропозицію, і ми одружилися. Я вирішила всиновити Якова, і Артем був не проти. Тепер я офіційно його мати. Власних дітей я хотіла, але не поспішала народжувати.

Я хотіла подарувати материнське кохання Якову, оскільки він майже відразу після пологів залишився без неї. Коли Якову виповнився рік, він почав називати мене мамою. Так ми щасливо прожили три роки поки одного разу, гуляючи з сином у парку не побачила свого «благовірного» в компанії жінки.

Він тримав її за талію, а вона у руках букет. Вони мило гуляли та щебетали. Я одразу сфотографувала їх, щоб потім були докази. За вечерею я мовчки показала фото Артему і чекала на відповідь. Він побачивши це здивувався, бо очі його стали по п’ять копійок. Але він зітхнув і спокійно відповів: — Так, у мене є коханка… Як жінка ти мене не цікавиш уже досить давно, але я нічого не говорив, бо бачив як ти добре виховуєш мого сина, – така спокійна відповідь мене здивувала.

Але тоді мене хвилювали не мої почуття, а що буде з дитиною, що буде з моїм Яковом. — Я погоджуюся на розлучення, але за умови, що Яків залишається зі мною. Я не дозволю, щоб мій син жив із сторонньою людиною, не факт, що до нього добре ставитимуться. – Хм… Давай хай Яків сам вибере з ким хоче залишатися.

Чоловік привіз жінку до нас, завів у квартиру та покликав сина: — Якове, ми з твоєю мамою розходимося і вона переїжджає. Ця тітка тепер виховуватиме тебе, — сказав він і вказав на коханку. А та своєю чергою невдоволено скривилася, адже молодій дівчині не хотілося виховувати чужу дитину. Яків же підбіг до мене, сховався за мною і сказав: -Ні, не виховуватиме, мене виховуватиме мама! Артем погодився і після цього ми оформили всі необхідні документи на аліменти.

Але перед від’їздом чоловік сказав мені: -Ти знаєш, якщо чесно, Яків не рідний мені син … Я безплідний і ми погодилися на ЕКЗ. Але під час вагітності виявили загрозу під час пологів дружини… Вона зробила вибір на користь дитини, але попросила знайти Якову гідну та гарну маму, яка покохає його, незважаючи на те, що він не рідний для неї.

І я знайшов… Дякую тобі за все … Мене зворушили ці слова, до глибини душі. Артем регулярно надсилав добрі аліменти та подарунки синові, а я виховую його розумним, кмітливим і взагалі прекрасним хлопчиком. І байдуже, що в ньому не тече моя кров.

КІНЕЦЬ.