Коли ми з хлопцем обоє почали працювати на стабільних роботах, закінчили повністю навчання і зрозуміли, що точно підходимо один одному, то зважились на проживання під одним дахом. Довго ми гортали оголошення про оренду квартир і таки знайшли золоту серединку для себе.

Едуард відразу запропонував оплачувати оренду та інші побутові витрати разом, а з рештою коштів робити, хто що хоче.

Мені не дуже таке сподобалось. На той час більшість чоловіків заробляли більше просто через те, що вони чоловіки і я вважала цей розподіл дріб’язковістю та скупістю. Але потім Едік мене добив, коли сказав, що якщо в когось із нас будуть фінансові труднощі, то можна заплатити всю суму за свою половинку, але та потім мусить все до копійки повернути.

Можливо, комусь би таке сподобалось, а мене тільки збентежило і поставило у якесь незручне становище. Для мене на такому рівні можна побудувати тільки ділові стосунки, а не сім’ю.

З Едуардом ми познайомились в одній із соціальних мереж. Мені після першого побачення здалось, що хлопець доволі щирий, щедрий та чуйний. Тоді він оплатив нашу вечерю в ресторані і подальші зустрічі теж оплачував він. Стільки уваги, подарунків та квітів я ще ніколи в своєму житті не отримувала. Тому і була здивована такому повороту подій.

Після того, як ми відсвяткували місяць разом, я навіть стала залишатись у хлопця на ночівлю. В нього була квартира поблизу мого університету. Але потім уся ця романтика десь зникла.

І я невдовзі таки дізналась про причину цього. Виявилось, що раніше Едік зустрічався із дівчиною, яка намагалась виманити якнайбільше грошей від нього. Спочатку вона натякала на дорогі подарунки, потім прямим текстом казала, що потрібно їй купити, а потім і взагалі витрачала половину зарплатні хлопця. Тож тепер, коли ми будемо жити разом, то він не хоче, аби історія повторювалась і його обманювали.

– Значить будемо за все платити ось так: комунальні послуги, продукти, побутова хімія, техніка і тому подібне – платимо разом. Засоби особистої гігієни, якісь окремі вподобання в їжі, одяг – кожен за своє. Я думаю, що так буде зручно для всіх.

Мене ці ринкові стосунки дуже розлютили. Навіть не знайшлося слів, аби щось відповісти. Я просто встала собі і пішла до батьків. Коли розповіла їм про цей випадок, то тато відразу став на сторону Едіка і насварився на мене. Від цього мене ще більше все дратувало:

– Ото потрібно було і мені таким у молодості бути. А хлопець твій мудра людина. Якби я у свій час так розпоряджався фінансами, то не було б цих мільйон непотрібних стосунків, які жили до першої фінансової проблеми.

КІНЕЦЬ.