Я заміжня вже рік, до цього зустрічалася з чоловіком півроку. Моїм батькам він відразу сподобався, такий дорослий, на 8 років мене старше, в хорошій фірмі працює, багато можемо собі дозволити, тому що достатньо заробляє. Зі своєю мамою чоловік не поспішав мене знайомити.

Її я дізналася якраз перед весіллям, але насправді, я не особливо рвалася знайомитися; я по натурі скромна людина і мені важко звикнути до людини. Але заради його мами я дуже намагалася справити хороше враження. Наскільки я зрозуміла, його мамі я не сподобалася.

Я не бачила її посмішки за весь час нашого спілкування; коли вона приходить до нас в гості, то спілкується тільки з чоловіком, а мене не помічає. Це дуже безглуздо і незручно… Я сиджу з ними за столом, а вони говорять разом, я відчуваю себе абсолютно зайвою. Але коли свекруха йде, то чоловік знову стає таким, як зазвичай.

Не розумію я, що відбувається, коли його мати з нами. Хоч зараз ми знімаємо квартиру, але я дуже хочу, щоб ми скоріше переїхали у власне житло. Так хочеться його облаштувати на свій смак, шпалери вибрати, меблі нові. Я намагалася завести цю тему з чоловіком, але він сказав, що поки слід збирати, а далі подивимося.

І я почала активно збирати rроші. Через деякий час чоловік мені повідомляє таку звістку: — Ми з мамою вирішили квартиру куnити. Ти, звичайно, можеш на свій смак дизайн вибрати, але квартиру я перепишу на маму. — Це ще чому? Чому не на тебе чи на нас? — Мама так хоче, каже, що так для неї спокійніше буде.

— Тобто твоя мати мені не довіряє? Вона думає, що якщо я молодша за тебе, то ще вітряна і можу піти? Тому заради страховки на себе переписати хоче? — Що ти несеш, звідки такі думки? — А ти не помічаєш, як вона до мене звертається? Вона своїй квітці більше уваги приділяє, ніж мені. Так і nосварилися з чоловіком; я абсолютно не згодна віддавати свої rроші на квартиру, яка ще буде записана на свекруху.

КІНЕЦЬ.