Ганна відчувала, що з кожним днем її сили покидають. Найважче вранці вставати з ліжка. Виходити у двір стала рідше. Мабуть, настав час піти за чоловіком, якого nох овала три роки тому.

Ганна частіше почала думати про заповіт. Хата після чоловіка все ще міцно стояла на фундаменті. Великий, просторий дім, будувався на велику родину, але Бог їх нагородив лише двома дочками: Лідією та Людмилою.

Так вона раділа їхньому народженню, що імена обрала на одну літеру. Але характером були різні. Ліда повністю пішла до батька, така сама тиха, спокійна, безвідмовна.

Люда, навпаки, до Ганни, нікому спуску не давала. Часто сусідські хлопці через неї плакали. Отак і росли дівчата, доповнюючи одна одну. Старша у всьому поступалася молодшій. Більшу частину роботи вдома брала вона. І вчились добре, без трійок. Пам’ятає, як влаштовували Ліду до інституту.

Усією родиною їздили. Важко випускати пташеня з гнізда, але треба. Слідом пішла вчитися Людмила. І лишилися вони з чоловіком удвох, спочатку було сумно, потім звикли.

Дівчата їх не покинули, навіть коли вийшли заміж. Приїжджали сім’ями відвідувати батьків. Жили як усі, зірок із неба не хапали. Спочатку на орендованій квартирі, потім купили однокімнатну. Ліда мала багато проблем, і мати вирішила заповіт написати на неї. Люда пробивна, всього добилася сама.

Має власний бізнес. Починала, як і багато хто, з маленького кіоску, потім магазин, слідом ще один магазин. Живе у достатку. Щороку їздить із сім’єю відпочивати за кордон.

Мати думала, що молодша не буде в образі, у неї й так усе є. Але молодша дізнавшись про це, була в гніві. Але попри все це вони поговорили і зрозуміли один одного. Адже це було для її рідної сестри. Сестри обнялися, і в обох з очей мимоволі полилися сльози. Цілий потік вибачень за все, що сталося між ними.

Усю ніч не зімкнули очей, згадуючи минуле та розглядаючи сімейний альбом. І коли Людмила зрозуміла, що сестра готова прийняти подарунок, який належав їй з волі батьків, передала зі словами: – Справедливість має перемогти. Пробач мені, – я думаю, тепер тато та мама будуть раді за нас. А все, що сталося між нами, я гадаю, було своєрідним випробуванням, і ми його витримали.