Максим майстер на всі руки: він і будівельник, він і пічник, і на фермі може працювати. Ось тільки ніде не мешкає довго. Не може ніде осісти. До жодного селища не прикипіла його душа. Так і мешкає, переїжджаючи з місця на місце. У черговому селі голова сільради взяв його на роботу пічником.

Влаштував жити до бабці Наталі. Максим незабаром познайомився з жителями села. Пічки багатьом налагодив. Усі залишилися задоволені. І сподобалася йому вдова Віра.

Троє дітлахів у неї, і господиня чудова, і мати дбайлива. Ось тільки, як до неї знайти підхід, Максим не знав. Просто так, перекидатися словами, це у нього добре виходило. А ось із серйозними намірами – ніколи не пробував.

А тут ще племінниця бабки Наталі навколо нього в’ється. Так Максим не проти і з нею завести інтрижку. Але робити це на очах Віри йому дуже не хотілося. От і тримав Галину на дистанції. Якось Галина принесла тортик, пару пляшок ігристого: — Святкуватимемо мій День Народження, — сказала вона.

Сіли за стіл утрьох, наповнили келихи, а тут Віра прийшла. — Пташка в трубу впала. Максиме, допоможіть, будь ласка, — звернулася вона до пічника. — Вибач, Галино, свято відкладається, — сказав Максим і пішов із Вірою. Довго вовтузився Максим. Поки дістав птаха, весь вимазався у сажі. Віра, розумниця, йому гарячої води приготувала. А поки чоловік мився, вона йому пирогів напекла.

Сидить Максим, п’є чай із пирогами. І чує, як Галина прийшла, викликала Віру на вулицю і каже їй, мовляв, ти така-сяка, не смій у мене мужика відводити. Він мій, нікому його не віддам! — А дозвольте поцікавитися, з якого це такого часу я, Галино, став твоїм? Не було між нами нічого, і не буде. Навіть не мрій!

— Максим, насупившись, дивився на Галину. Та пішла геть, звісивши голову. А тут Віра заnлакала. — Що з вами, Віро? — Ну, що я їй зробила, що вона мене ображає? Якщо живу одна, то, значить, мені можна грубити? Був чоловік, то весь час пив. Не ста ло його, то тепер усі намагаються принизити… — Хочеш, щоб цьому настав кінець? — Так. — Тоді виходь за мене заміж… Отак і залишився Максим на одному місці.

КІНЕЦЬ.