Ми з чоловіком дружимо з однією парою ще зі студентських часів. Я давно помітила, що Антон з Лідою на всьому заощаджують, але останнє їхнє свято запам’яталося мені і моєму шлунку надовго.

Ліда мала ювілей, і вона заздалегідь мене запросила. -Обов’язково приходь і чоловіка приводь, відзначати будемо у вузькому колі, але буде весело!

Урочистість була в п’ятницю, ми були запрошені надвечір після робочого дня. Я була втомлена, але знайшла в собі сили пройтися по магазинах і куnити солідний подарунок Ліді на пристойну су му.

У призначену годину ми вже були біля їхніх дверей. Гостей справді було небагато, але першим, що мене вразило, був абсолютно порожній стіл. Я прийшла після роботи і була дуже голодна. Перші півгодини ми просто сиділи, а потім Ліда схаменулась.

-У мене є гаряча страва!

Я зраділа і розраховувала хоча б на курочку в духовці, але Ліда на маленькому підносі принесла запечену картоплю, як напій був компот.

Ми з чоловіком посиділи ще годину і поспішили поїхати додому. Святковий стіл коштував в кілька разів менше, ніж мій подарунок, після цього випадку ми вирішили не спілкуватися з ними.

КІНЕЦЬ.