Зі своїм першим чоловіком Миколою ми розлучилися вже давно. Майже 5 років минуло відтоді, коли ми зрозуміли, що далі жити разом не можемо і краще буде буде для всіх, якщо ми просто розлучимося з ним.

А рік тому я вийшла заміж вдруге. Вийшла заміж за Тараса, так доля склалася у нас, що ми зрозуміли, що наче споріднені душі і хочемо прожити все життя разом з ним.

Після розлучення ми з Миколою порозумілися, адже ще до того зрозуміли, що ми різні люди, в житті так буває і добре, що ми це вчасно зрозуміли і вирішили шукати кожен своє щастя.

Сказати. що ми з першим чоловіком жили недобре, я не можу, адже ми жили не гірше за інших людей, але дуже чужими стали згодом, розуміли, що нічого спільного у нас немає.

У нас всі ці роки були гарні відносини, адже з Миколою у нас є син Дмитрик. Якраз ще й заради нього ми зберігали теплі стосунки.

Ми й далі, навіть після розлучення, усі разом збиралися на вихідні, щоб Дмитрик розумів, що в нього є гарна сім’я і тато з мамою його люблять, хоч і живуть тепер окремо.

А рік тому я зустріла Тараса. Він хороша людина, розуміюча, добрий чоловік, дуже добре ставиться до мого сина.

Якийсь час ми зустрічалися, а потім з ним одружилися, я дуже щаслива у шлюбі була.

Але Микола й досі залишився близькою нам з сином людиною, але ж це зрозуміло, він рідний батько Дмитрика і завжди дуже добре ставився до своєї дитини.

Микола досить таки часто зустрічається з Дмитриком, іноді зі мною. Ми спілкуємося по телефону, але все це у справах, які стосуються нашого сина. Як би там не було, але нам потрібно підтримувати гарні відносини хоча б заради сина.

Тарас мій все знає і дуже добре все розуміє. А от мама його – ні.

Скоро в Дмитрика буде день народження, щороку тато святкував з ним, дарував подарунки.

Цього року я знову зібралася запросити Миколу до нас, як завжди робила це, адже це свято його сина.

Тарас мій не заперечує проти того, щоб рідний батько прийшов до Дмитрика на день народження, він все розуміє, вони з Тарасом теж спілкуються між собою.

Але мама Тараса, свекруха моя категорично проти, щоб Микола приходив до нас, вона не хоче бачити його в нашому домі. Мама чоловіка сказала, що й ногою більше не ступить до нас, якщо я запрошу свого першого чоловіка до її сина в дім.

Як тут правильно вчинити мені?

КІНЕЦЬ.