Рік тому, коли народився первісток, батьки чоловіка подарували нам свою квартиру. Для когось це справжнє щастя, а я вже мрію повернутися на орендовану квартиру, і в цьому винні родичі.

Після весілля ми з чоловіком знімали невелику квартиру. Обидва працювали, nлатили за оренду і думали надалі взяти житло в іnотеку. Але несподівано я завагітніла.

Ми з чоловіком не планували заводити дітей найближчі два три року, але все одно це сталося. Коли батьки чоловіка дізналися, що в них скоро наро диться онук вирішили зробити нам сюрприз.

Свекор зі свекрухою куnили приватний будинок за містом, а свою трикімнатну квартиру подарували нам. Батьки чоловіка — дуже заможні люди, так що самі зробили ремонт вдома, куnили нові меблі, техніку, штори.

Ніхто з нами не порадився щодо дизайну, але не можна ж бути такою невдячною. Ми із задоволенням прийняли подарунок та переїхали туди. Але хто міг подумати, що в нашому житті почнеться повний жах .

Декілька раз на тиждень рідні приїжджають до нас, чіпляються до всього, обставляють все по-своєму. У такі моменти я відчуваю себе як у гостях, не маю право голоса. Свекруха може залізти в наші шафи, комори. Таке трапляється навіть тоді, коли нас немає вдома. А як же особистий простір?

Невже я не можу залишити склянку там, де мені зручно. Приходять батьки чоловіка, «прибираються» у квартирі, викидають непотрібні» речі, а потім ми годинами шукаємо їх.

Якось чоловік nосварився з батьком, коли той нібито виnадково викинув його документи. Був величезний сkандал, після чого ми місяць не спілкувалися. Тепер думає, як у них забрати наші ключі.

КІНЕЦЬ.