Через рік після весілля мій зять став мільйонером і активно збільшував свій стан. У наречених з’явився власний величезний будинок, про який можна тільки мріяти, власні автомобілі.

І найголовніше – люблять один одного і тому я могла бути спокійна за неї. Минуло два роки. Я вдовіла. Дочка запропонувала мені переїхати до них, щоб мені було комфортніше жити і щоб діти могли бути спокійними. Я погодилась. Мене прийняли з радістю і мало не з хлібом та сіллю.

Почалися відрядження Яна, в які Ліна теж мала їздити. Якось, коли Ліна з Яном були у відрядженні, мені зателефонували. Моя племінниця, якій було двадцять чотири роки, потрапила до Д ТП, і тепер її маленька дворічна донька залишилася сиро тою.

З найближчих родичів залишилися лише я та моя дочка. Після повернення з відрядження молодих, я все розповіла їм. Розуміла, що вони можуть бути проти, адже вони не хотіли дітей, як мінімум ще наступні десять років, але все ж таки, не хотіла я залишати цю дитину в nритулку. Ліна була категорично проти, незважаючи на те, що я обіцяла самостійно виховувати дитину.

Я просила дітей удочерити дочку моєї племінниці, бо мені через вік не дадуть цього зробити. Навіть пропонувала, щоб я повернулася до своєї квартири.

Але все вирішив Ян. — Ліно, сонечко. Давай таки візьмемо цю дитину. Все-таки, мені, та й думаю і тобі, потім буде все життя не по собі, якщо ця дитина потрапить у nритулок і не житиме, а існуватиме.

Ми багаті, можемо все собі дозволити. То чому ж не допомогти бідній дитині? – Та я… Не знаю Яні… Просто це вибивається зі всіх наших планів… Я ще трохи подумаю і скажу вам свою думку.

За кілька днів Ліна вже привезла на автомобілі матеріали для ремонту однієї з кімнат, потім привезла дитячі меблі, іграшки та одяг для дворічної дівчинки. Коли привезли Лілю, Ліна спочатку насторожено спостерігала за малечею.

Однак, коли Ліля ніяково підбігла до Ліни і обняла за ноги, а потім потяглася ручками вгору, просячи взяти їх на руки, дочка не втрималася. Вона взяла Лілю на руки та обняла. З того часу я займаюся вихованням Лілі, але Ліна все одно часто проводить час і купує подарунки для нас обох. А Ян також до цього всього приєднується.

КІНЕЦЬ.