Марія бігала по квартирі і зазирала куди тільки могла. Вона вже й під ліжком подивилася і навіть на балконі глянула, але її телефона ніде не було.

– Ти не бачив мій телефон?! – нервово спитала вона у чоловіка.

Марія дуже поспішала. В кафе на неї чекали подруги, але не могла ж вона піти без мобільного.

А як потім повідомити Віктора, що її вже можна забрати?

Або викликати таксі, якщо посиденьки затягнуться?

– Ні, – розсіяно озвався Віктор.

Він на хвилину відволікся від свого футболу, який якраз показували по телевізору.

– У спальні дивилася? – запитав чоловік.

– Та в першу чергу! – обурено сказала Марія. – Та допоможи ж ти вже мені нарешті!

Невдоволено тупнувши ніжкою, Марія в очікуванні дива дивилася на чоловіка.

Той кинув тужливий погляд на телевізор, але вже через мить раптом аж засяяв.

Почалася реклама, тож Віктор побіг у спальню, звідки із задоволеним виразом обличчя притягнув свій телефон.

– Набери себе й послухай, де дзвенітиме! – переможно сказав він. – Сама не могла здогадатися? А я поки додивлюся матч…

Марія важко зітхнула і полізла в телефон чоловіка шукати свій номер.

– Кохана, – нарешті прочитала вона й розпливлася в задоволеній посмішці.

Марія й не знала, що так мило записана а телефоні чоловіка. Це був ну дуже приємний сюрприз!

Дівчина натиснула виклик і прислухалася.

Гудок, інший… Дзвінка ніде не було чути…

– Алло, Віктор, – у слухавці раптом почувся чужий жіночий голос.

Марія так і застигла від несподіваної здогадки.

– Як так? – ахнула вона. – Чому якась жінка відповіла на дзвінок? Невже… Невже під «Кохана» чоловік мав на увазі іншу?!

– Алло! Алло! Агов, мене чути? – далі чулося в слухавці.

Марія розгнівана попрямувала в кімнату до чоловіка.

– Та як він міг! – думала вона. – У них все ж було так добре!

Висловивши чоловікові все, що вона думає про нього, про його «Кохану» і про їхній шлюб, дівчина закрилася у ванній і заплакала.

Віктор не розумів, що відбувається. Що це за сцени ревнощів? У його житті була тільки одна кохана жіна – його дружина. І він не давав приводу думати, що зраджує!

Не довго думаючи, хлопець передзвонив на останній набраний номер…

Він вже подумав, що можливо його колеги по роботі ось так невдало пожартували…

– Алло! Ви мене чуєте? – слухавку підняла якась жінка зразу після другого гудку.

– Чую. Хто це? – невпевнено поцікавився Віктор.

Голос був йому зовсім не знайомий…

– Мене звуть Аліна, і я знайшла цей телефон в автобусі. Але оскільки він на паролі, сама я нікому подзвонити не могла. От і чекала, поки хтось зробить це першим. Ви, я так розумію, чоловік власниці? Де я можу віддати вам телефон?

Віктор на мить аж отропів від почутого.

– Скажіть, де ви знаходитесь, і я під’їду, – полегшено сказав він.

Все виявилося так просто! Його кохана Марійка всього лише загубила телефон!

Жінка назвала адресу.

– Приїжджайте, – сказала вона.

Віктор від душі подякував чесній жінці, яка вирішила не привласнювати собі дорогий телефон.

Він обіцяв бути на місці вже через пів години.

– Що, вже не соромишся при живій дружині побачення призначати?! – Марія гнівно дивилася на чоловіка, витираючи мокрі від сліз щоки.

– Ох, Марійко, Марійко! – весело сказав чоловік і обійняв дружину, яка застигла від такого, на її думку, нахабства. – Давай взувайся… Поїдемо твій телефон забирати…

КІНЕЦЬ.