Тихо, тихо і з кухні … Бігом до чоловіка, який якраз про щось захоплено з сином розмовляв. Взяла Володимира за руку і потягла в сторону.

— Мало того, що вона нам салат з самого ранку залила кефіром, так на обід ми з тобою теж не поїмо нормально. Борщ не їж ні в якому разі, чуєш?

Жити хочеш — не їж. Придумуй що завгодно, а не їж. Здоров’ям ризикнеш, як хоч ложку в рот покладеш.Володимир був дуже здивованим і заінтригованим. Сьогодні з самого ранку їм з дружиною після ночі в поїзді невістка запропонувала якесь дивне блюдо.

Насипала салат олів’є і тут же залила його кефіром. У них з дружиною очі на лоб повистрибували. Але коли голодний, то і таке ось з’їсти можна.

Хоча йому сподобалося. Наївся.А що вже невістка там за борщ наготувала, так і взагалі цікаво.

Його Галя на все село кухар. Запрошують її і на весілля готувати і на поминки. Тому вважала вона себе експертом в цій галузі. Що ж невістка там таке готує, що Галя аж так реагує? Ледве того обіду дочекався.

Глянув в тарілку і вражено принишк. Людоньки, там кілька! Так! Кілька, що в банках консервних продається. Він нічого проти кільки той не має, але ж не в борщі ж.Зять з дружиною їдять і прицмокують, а у них з Галиною так в животах бурчить, що аж соромно.

Чи не дивлячись дружині в очі, все-таки поклав одну ложку в рот. Ковтати, не пережовуючи. Але, що це? Смачно. Здалося чи?З’їв за обідом дід Володя аж дві повних тарілки невесткіного борщу, ще й розхвалював.

Навіть рецепт попросив, тому що таку смакоту їсть і бачить вперше. — Так у нас це найперше блюдо в спеку, — сміючись, каже невістка,

— ваш син теж спочатку їсти відмовлявся, але нічого, звик і полюбив навіть. Ой, — каже, посміхаючись, — а я вам завтра щі приготую.- Мене чим, а капустняком не здивуєш, — наминаючи дивний борщ, заявила свекруха, — я його готую часто, дід любить.

А вже на наступний день аж рот відкрила, коли побачила, як невістка починає перемелювати на м’ясорубку картоплю, м’ясо і капусту з пшоном. Дід теж з побоюванням до того блюда дивного кольору і консистенції поставився.

Але теж їли і з задоволенням.Три роки минуло, а Галя з Володимиром, до сих пір згадуючи своє перше знайомство з невісткою, посміхаються і дивуються, що раніше таких страв не тільки не їли в своєму селі, а навіть і не чули про них.

Ось треба було дітей виростити, щоб син на іншому кінці країни собі дружину знайшов. Ну і хто б сказав, що той же борщ і капусняк можуть бути аж на стільки різними?

КІНЕЦЬ.