— Так, ми нарешті побралися після кількох років громадянського шлюбу. — А в чому nроблема? Чому чоловік задумливий, сумний? — Син наступного ж дня після весілля запитує його, мовляв, після тебе все твоє кому дістанеться? Він був у шоці.

Декілька днів ходив сам не свій, потім поділився зі мною. Але від шоку відходити ще не виходить. Він же молодий здоровий чоловік. Йому сорок шість. Нікуди ще не збирається.

З першою дружиною чоловік у розлу ченні вже шість років. Син тоді був підлітком, але ставився до цього нейтрально. А зараз йому двадцять.

Чоловік досить заможна людина, подарувала колишній і синові однокімнатну квартиру в сусідньому будинку батьківського будинку дружини. Міг би і двушку подарувати — пліткували знайомі.

А він міг взагалі не дарувати, чи не так? Загалом, не хотіли вони жити удвох в однокімнатній квартирі, вирішили переїхати до батьків, в трикімнатну квартиру, а однушку здавати. Протягом усього шлюбу з чоловіком нічого не нажила. Не працювала, сиділа вдома з дитиною, планувала сімейні подорожі, займалася господарством.

Неодноразово ловила чоловіка на інтрижkах, але не показувала виду. Але всьому є міра. Якось більше не стала терпіти і розлу чилася. Арина зустрілася з ним через рік після їхнього розлу чення.

— Моє сумління чисте перед його колишнім і сином. Коли ми ще жили у цивільному шлюбі, чоловік платив алі менти, дарував синові подарунки, зовсім небюджетні.

Окрім щомісячних алі ментів, він оплачував репетиторів, табори, одягав сина у брендових магазинах… Коли хлопцеві виповнилося вісімнадцять чоловік хотів подарувати йому машину. Але я відмовила його. Навіщо школяреві машина? Нехай ще трохи подорослішає, потім такий подарунок буде доречним.

Арина та син чоловіка, звичайно, не друзі, але у них нормальні стосунки. Вони з чоловіком запросили його на їхнє весілля, яке святкували в пансіонаті. Виїжджали туди на кілька днів. Так ось, наступного дня син вирішив «обрадувати» батька таким питанням. Арина запропонував чоловікові обмежити спілкування із сином: << Бачиш? Йому потрібні лише твої rроші!>>

КІНЕЦЬ.