Я розлу чниця. З нинішнім чоловіком ми познайомилися, коли той ще офіційно був одружений. Факт, що у нього дружина, мене не зупинив, хоча я турбувалася з приводу дітей, але він пообіцяв піти від дружини і проводити з дітьми тільки вихідні.

Він розлу чився, а місяць тому ми розписалися. Не знаю, як дружина прийняла новину про розлу чення, але явно був сkандал і биття посуду. Перший час у нас все було добре.

По вихідних колишня приводила дітей до нас, а чоловік весь день гуляв з ними. Іноді я теж виходила з ними погуляти, але, чесно кажучи, діти діяли мені на нер ви, а іноді я їх навіть рев нувала до батька.

Одного разу чоловік подзвонив мені і попросив на годину доглянути за дітьми, так як його терміново викликали на роботу, а колишня зможе приїхати за ними тільки через годину.

Не залишити ж дітей на вулиці… Незабаром я пошкодувала про своє рішення. Діти чоловіка розгромили весь будинок, хлопчик відразу ж заліз в мій комп’ютер і видалив там важливі документи, а дочка спершу сиділа тихо, потім почала кидати всі речі на підлогу, набридливо про щось питала.

Мати приїхала за ним через дві години і з порога влаштувала сцену, мовляв, не нашкодила я її дітям.

Я не змогла стримати емоції і назвала їх невихованими, сказала, що не хочу більше їх бачити в своєму будинку. І раптом ця божевільна матуся накинулася на мене, вдарила по обличчю, а потім забрала дітей і пішла.

Вся в сльозах, я подзвонила чоловікові, розповіла все, але замість підтримки він зви нуватив у всьому мене. Після роботи він навіть не захотів дивитися мені в обличчя і відразу ж ліг спати. Підкажіть будь ласка, хіба винна тільки я? Чому мій чоловік став на бік колишньої, коли жер твою була я?

КІНЕЦЬ.