Антон із Аліною зустрічалися вже три місяці, коли хлопець запропонував дівчині жити з ним. В однокімнатній квартирі. Аліна, правда, трохи засмутилася, адже звикла мати власний куточок, але згодом перестала крутити носом і почала розбирати свої речі, трохи прибрала і почала почуватися як удома.

Дівчина навмисне запланувала переїзд на останній робочий день, щоб мати можливість у вихідні відпочити після переїзду. Але за кілька днів подруги дізналися від Аліни, що вони з Антоном розлу чилися.

Ця звістка була ніби грім серед ясного неба, і дівчата попросили розповісти подругу про все докладніше.

– Наступного дня після переїзду була субота, я зазвичай у вихідні сплю до обіду, – розповідала Аліна. — Але раптом зателефонувала мама Антона і вони про щось розмовляли .

Була 8 ранку. Хто ж у вихідні так рано прокидається? Його мама попросила передати мені слухавку. Спросоння я взяла телефон і почала слухати що мені скаже ця жінка.

Як же я здивувалася, коли вона відразу почала мене питати про ті, чому я ще в ліжку і не приготувала сніданок для Антона. Від почутого я аж прокинулася, глянула на Антона, а він і оком не повів, вважаючи, що його мама має рацію.

Я сказала, що приготую сніданок після того, як Антон придбає всі необхідні продукти. Аліна написала список, в якому були такі продукти, яких не знайдеш неподалік, а доведеться помотатися цілим містом. За годину, поки Антона не було, подруга зібрала свої речі і повернулася додому.

Антон ще довго писав їй і дзвонив і марно. Подруга вже не хотіла мати з ним справ. — Ось ти даремно так, подруго, — сказала Катя, — такого хлопця впустила. Багатий, із квартирою! — Ага, і з мамою. Не треба мені такого «щастя». Його мама керуватиме ним і мною як захоче, я такого довго не витримаю.

КІНЕЦЬ.