Моя двоюрідна сестра стала матір’ю у дев‘ятнадцять. Є хлопець на рік молодший за неї. Пара побралась ще коли Настя була вагітна. Я сумнівалась, що цей шлюб надовго, бо їх стосунки ніколи не йшли гладко.

Спершу, сімейне життя виглядало цілком нормально. Тимофій влаштувався на роботу, а Настя продовжувала навчатись в університеті. Та після народження дитини усе змінилось в гіршу сторону. Отримано від держави виплату по догляду за малюком, молоде подружжя витрачало на всілякі забаганки.

У соцмережі постійно викладали фото з відпочинку у розважальних закладах, купували нові речі смартфони, придбали дорогущий комп’ютер, аби хлопець міг бавитись в онлайн ігри.

Мешкали у матері Насті — моєї тітки. Доки молодь розважалась, увесь догляд за малюком ліг на плечі бабусі. Тітка постійно жалілася моїй мамі, що їм на все бракує грошей. А коли чула питання про те, куди витратили виплату на дитину, то одразу змінювала тему.

На хрестини я придбала племіннику теплий зимовий комбінезон. Але Настя його повернула назад, зі словами, що своїй дитині звикла купувати виключно брендові речі. Я не стала сперечатись і з’ясовувати стосунки — на таких не ображаються. Ми з мамою прекрасно знали куди витрачаються гроші.

Дивно скаржитись на матеріальну скруту, а потім йти до бутика та купляти дитині кофтинку за півтори тисячі, з якої вона за два місяці виросте. Якщо кілька разів одягне — то буде добре.

Малюку не виповнилось ще й трьох років, як Настя з Тимофієм розлучились. Молодий батько виявився не готовим до такої відповідальності. Як результат подружнього життя — величезні борги та кредит.

Забаганки дорого коштують. Тітка просила позичити їм грошей, але ми запропонували замість цього придбати щось для дитини, але звісно ж не брендові речі.

Після цього наші стосунки значно погіршились. Родичі вважають, що ми шкодуємо грошей для племінника. Їх право. Але я працюю і знаю ціну грошам. Досі виплачую кредит за пральну машину. А Настя знову все витратить на забаганки.

КІНЕЦЬ.