Роману, після дитбу динку, дали кімнату в гуртожитку, і він пішов вчитися на столяра. Згодом обіцяли дати квартиру. Але баба Катерина, його улюблена нянечка, говорила – якщо одразу не дали ключі від квартири, то чекати на щось хороше не слід. Таких випадків вона знає багато.

Очевидно, комусь дали замість нього. Але Роман сподівався на краще. Після закінчення навчання його попросили звільнити кімнату у гуртожитку. Спробував домогтися квартири, але марно.

Ходив із кабінету до кабінету. Так було щодня, доки йому не набри дло. Але ж ночувати десь треба було, тож пішов до баби Катерини. Пощастило, вона була вдома. Баба на той час саме готувала вечерю, ніби чекала на гостей. Роман став їй скаржитися на свою долю: роботи нема, жити ніде. Як далі бути, невідомо.

Тоді баба запропонувала йому ночувати у себе. Вона самотня, а разом веселіше буде. Наступного дня баба Катерина дала Роману адресу чоловіка, який міг допомогти хлопцеві з роботою.

Чимало дітей виростила вона у дитбу динку. Багато хто її досі пам’ятає. Ось зараз випускник їхнього дитбу динку має власну майстерню, туди й направила бабуся Романа. Хлопець повернувся радісним. Його взяли на роботу, та й робота йому до вподоби.

Якось, коли Роман, вкотре повернувся до баби Катерини, застав у її будинку дівчину. Виявилося, що це була Софія, також вихованка дитячого будинку. На рік молодша за Романа. Така красуня стала, що й око не відвести.

Того дня він провів її додому. На відміну від Романа Софії, дали квартиру. З того часу вони почали зустрічатися. Баба Катерина лише тихо посміхалася. Така гарна пара. Коли Роман пішов вкотре дізнатися, як там справи з квартирою, натрапив на ревізію. Вони почали хлопця про все розпитувати.

Роман усе розповів. Що тоді розпочалося. Не одну людину звільнили з посади. Виявилося, що його квартирою вже давно користується син чиновника.

Якби Роман не прийшов під час перевірки, квартири йому було б не бачити. Але є добрі люди. За тиждень він отримав ключі від квартири. Ще через півроку Роман та Софія одружилися. Баба Катерина була у них почесною гостею.

КІНЕЦЬ.