Ольга цілу дорогу думала про те, як відреагує Кирило на новину, що у неї є двоє донечок. Їй було соромно зізнатися навіть самій собі, що вона закохалася в нього.
Оля познайомилася з Кирилом на роботі. Вона працювала продавцем квітів, а він часто купував квіти. Спочатку вона дивувалася, чому він весь час купує білі троянди та лише парну кількість. Згодом колеги розповіли, що Кирило –бізнесмен. Півроку назад в їхньому місті сталася страшна аварія, в якій загинули всі пасажири. Лише водій залишився живим. Це і був Кирило, а загинула вся його сім’я – дружина та дві красуні-принцеси, дві донечки-близнючки.
З того часу щоп’ятниці чоловік купує букет квітів та йде на кладовище провідувати своїх дівчат. Він дуже картав себе за те, що саме він залишився живим. Звісно, він не був винуватцем аварії, але не міг змиритися з тим, що живий, а його дівчаток більше немає.
Оля старалася завжди знайти добре слово для Кирила, адже їй було щиро його шкода. Час ішов. Чоловік став частіше заходити в квітковий магазин та лише, коли на зміні була Оля. Невдовзі він наважився запросити її на побачення в ресторан. Але жінка відмовила. Куди їй іти в ресторан зі знатним мужчиною, якщо в неї навіть сукні немає, адже всі зароблені кошти вона відправляє своїм діткам в село, де їх виховує бабуся.
Так вже склалося, що Ольга рано залишилася сама. Чоловік пішов, навіть не попрощавшись. Сільські всезнайки розповідали, що хтось бачив його в місті з іншою жінкою. Та з часом і село затихло, та й Ольга не згадувала. Лише дівчатка часто запитувала, де тато та коли повернеться. Жінка розповіла їм історію, що їхній тато заблукав, та вона повинна його знайти. Під таким приводом жінка й поїхала до міста, адже в селі грошей не було де заробити, а дівчаток потрібно одягати й годувати.
Кирило під усілякими приводами намагався завоювати увагу Ольги, але вона була незламна. Жінка боялася, що він посміється над нею та викине геть. Не раз чула подібні історії від подруг. Куди їй біднячці з двома дітьми збиратися заміж за такого багатія.
Якось в розпал робочого дня до Ольги зателефонувала мама та повідомила, що у старшенької Сніжани виникла сварка з однолітками та дівчинка зламала руку. А все через те, що діти їй говорили образливі слова про її маму і тата. Тому Ольга мусила терміново приїхати в село.
Автобус в її село буде лише наступного дня, а допомога потрібна вже сьогодні. В місті Ольга не мала знайомих, які б могли допомогти їй. Лише Кирило… Але як вона може його просити, коли постійно відмовляє в побаченні. Ользі втрачати було нічого, тому вона швидко набрала номер свого залицяльника.
Жінка відрекомендувалася та швидко випалила своє прохання відвезти її в село, звідки вона родом. Вже за півгодини Кирило був на місці, ніби тільки й чекав її дзвінка. Ольга сіла в авто мовчки та навіть не помітила, що не сказала, куди потрібно їхати. Але водій віз її в правильному напрямку. Кирило розумів, що щось трапилось, але вирішив не докучати розпитуваннями. Якщо вона наважилася просити допомоги у нього, то трапилося щось дійсно серйозне.
Лише на півдороги Ольга, ніби отямилася, та задала доволі логічне запитання:
– А звідки ви знаєте, куди потрібно їхати. Я ж не називала адресу.
– Я вже давно попросив у вашої колеги адресу. Вона за окрему винагороду не змогла відмовити мені. Я ж мав знати, де живе дама мого серця.
– А що ще розповіла моя колега? – злякано запитала Ольга.
– Я більше нічого не запитував.
Ольга цілу дорогу думала про те, як відреагує Кирило на новину, що у неї є двоє донечок. Їй було соромно зізнатися навіть самій собі, що вона закохалася в нього. Можливо нарешті дасть їй спокій та не буде рвати душу на частини своїми залицяннями.
Щойно авто зупинилося біля двору, з хати вибігли дві Ольгині красуні.
– Мама, мама приїхала! – наввипередки кричали вони. Сніжана вже була з гіпсом на руці, але це не заважало їй чимдуж бігти, зустрічаючи маму.
– Мамо, а це ти й тата нашого знайшла? Як добре! Ми тепер будемо жити всі разом! – першою помітила присутність Кирила меншенька Кірочка.
Щойно Ольга хотіла щось заперечити, як Кирило підтримав припущення дівчинки:
– Так, ми тепер будемо жити разом, якщо мама не проти. Але нам усім доведеться переїхати до міста, бо робота в мене там серйозна. Я так довго вас шукав, та тепер не хочу втратити знову.
Ольга була розчулена його словами. Але Кирилу вже було ніколи дивитися на її реакцію. Дівчата ледь не звалили його з ніг, так їм хотілося до нього пригорнутися.
Після цього випадку Ольга все ж вирішила прийняти пропозицію Кирила не тільки піти на побачення, а й жити разом однією сім’єю. Чоловік дійсно кохав її та щойно побачив дочок, ні на хвилину не засумнівався, що хоче бути з ними.
КІНЕЦЬ.