Мій чоловік Артем часто затримував на роботі. Зазвичай дружина одразу помічає в цьому щось не ладне. «Скоріш за все має коханку». Але я не з тих жінок, які роздувають скандали на порожньому місці.

Артем у мене зразковий сім’янин.  За 12 років подружнього життя між нами жодного разу не виникало конфліктів. Чоловік в усьому мені допомагає та не ділить домашні обов’язки на чоловічі та жіночі. Ми все робимо разом.

У шлюбі у нас народилося двоє дітей. Артем показав себе ідеальним батьком, діти його просто обожнюють. Та й у фінансовому плані сім’ю забезпечує Артем. Хоч я теж маю роботу, але моєї зарплатні вистачає хіба що на продукти.

Як я можу скаржитися на своє життя й вигадувати всілякі нісенітниці. Думаю, що чоловік достатньо втомлюється на роботі аби вдома відгрібати від дружини через її здогадки.

Моя картинка ідеального чоловіка розвалилася повністю після одного дзвінка. Це був вечір суботи. Артем повів дітей на атракціони, а я залишилася вдома. Коли роздався телефонний дзвінок, підняла слухавку. Невідомій жіночий голос попросив про зустріч. Спершу я подумала, що хтось помилився номером. Але ця жіночка знала моє ім’я й мала такий стурбований голос, що я погодилася.

Через годину ми зустрілися у кафе. Вона прийшла перша й чекала мене у домовленому місці. Красива, з довгим каштановим волоссям та темними зеленими очима. Представилася, як Вікторія й зізналася, що уже пів року, як коханка мого Артема.

Сказати, що я була шокована, нічого не сказати. Вікторія перевелася у фірму мого чоловіка із сусіднього міста. Поїхала вслід за хлопцем, але стосунки не склалися, тож довелося обживатися самостійно. З перших днів її роботи Артем почав проявляти знаки уваги. Допомагав зі звітами, виконував замість неї деяку роботу, запрошував разом пообідати. Потім став підвозити додому й запросив на побачення.

Вона бачила обручку на пальці колеги й запитала: «Аякже дружина?». Артем придумав історію про те, що планує розлучатися, оскільки живе зі справжньою мегерою. Мовляв, дружина його не розуміє, постійно влаштовує скандали, себе запустила. Тільки після цього Віка погодилася й у них почався роман.

-Чому ти розповідаєш мені це все лише зараз, він зробив тобі пропозицію?

-Ні! – різко відмовила дівчина. — Одного разу, коли Артем залишився у мене на ніч, я пролила на його піджак вино. Одразу побігла до ванної кімнати затерти пляму. З нього випав гаманець. Я механічно його відкрила. Там було фото вашої сім’ї. Клянуся, я не знала, що у вас є діти. Артем жодного разу про це й словом не обмовився. Я не хочу руйнувати родини, забирати батька у дітей. Якщо можете, пробачте мені.

Вона простягнула мені гаманець Артема. Я одразу його упізнала, бо це був мій подарунок йому на річницю. З гравіюванням.

-Дякую, Вікторіє. Треба мати неабияку сміливість, щоб наважитися на цю зустріч. Ти хороша людина. Постарайтеся більше не зв’язуватися з одруженими чоловіками.

Дорогою додому я попросила чоловіка завезти дітей до батьків. Обманула, що хочу побути з ним наодинці. Сама ж дістала валізу й зібрала речі цього зрадника. Коли він відкрив двері й зайшов до квартири одразу побачив валізу. Зверху стояв його гаманець. Він усе зрозумів. Добре, що не влаштовував скандалів. Тепер мені потрібно наважитися подати на розлучення.

КІНЕЦЬ.