Юля дивилась на все, й у rолові зароджувалась думка, а для чого взагалі такий чоловік. Постійно відлежується на канапі, все самій доводиться робити та й моральної підтримки ніякої. Мама обіцяла допомагати з онуком, а вона зможе повернутись на роботу
Олег, як завжди відпочивав на канапі перед телевізором. Він звернув увагу, що дружина дивиться на нього, як на порожнє місце. Їх стосунки зазнали значних змін після народження дитини.
Олег та Юля одружені вже п’ять років. Спершу вони жили у власне задоволення, а згодом вирішили, що готові стати батьками. Недавно у них народився первісток. Хлопчика назвали Назар. До появи дитини подружжя увесь вільний час проводило разом. Вони гуляли після роботи, ходили в кіно, чи просто відпочивали.
Нині Юля з головою поринула у материнство, а на чоловіка взагалі не звертає уваги. Кілька разів вона просила його допомогти з домашніми клопотами, бо сама не встигає, але йому байдуже.
Олег переконаний, що хатні справи – це жіночі обов’язки. Він після роботи хоче відпочити, а не займатись прибиранням чи приготуванням їжі. Інші жінки якось справляються.
Юля дивилась на це все й у її голові зароджувалась думка, а для чого взагалі такий чоловік. Постійно відлежується на канапі, вже й форму втратив, моральної підтримки ніякої, все самій доводиться робити. Назарчику скоро рік. Мама обіцяла допомагати з онуком, а молода матуся зможе повернутись на роботу.
Добре все зваживши, зібрала речі й переїхала від непутящого чоловіка. Коли Олег повернувся з роботи дружини з дитиною не було, а на столі лежала прощальна записка.
Олег намагався повернути Юлю, але вона навідріз відмовлялась. Друзі намагались підтримати товариша, але, між іншим, розуміли чому вона так вчинила. Треба було увійти в її положення та допомагати. А так, сам винен. Без Юлі та Назарчика у квартирі порожньо. У Олега одна думка: як повернути втрачену сім’ю.
Вирішив, що починати варто з себе. Записався до тренажерного залу, почав читати розвивальну літературу про те, як стати хорошим батьком, як дбати про дитину та зберегти шлюб.
Коли Олег з’явився на порозі тещиної квартири, він виглядав мов інша людина. Юля, яка відчинила двері, навіть не одразу його впізнала. Він скинув зайві кілограми, підкачав м’язи, навіть, здавалось, помолодшав. Прийшов не з порожніми руками: подарував дружині букет квітів, а сину великий конструктор.
Розмовляли дуже довго. Олег переконував дружину, що він все переосмислив та зробив висновки над помилками для того, щоб їх більше не повторювати. До того ж Назарчику потрібен тато. І, якщо Юля повернеться, то не пожаліє.
Дружина повірила переконливим вмовлянням Олега. А час покаже чи справді він змінився.
КІНЕЦЬ.