Наша старенька сусідка баба Оля прийшла в гості востаннє, щоб попрощатися. Старенька збиралася переїздити жити до свого сина в інше місто.

Він у неї має великий будинок й хоче аби мати була під постійним наглядом. Ми провели прекрасний сімейний вечір. Я любила бабцю, як рідку й знаю, що сумуватиму за нею.

Свою квартиру баба Оля продала якійсь молодій парі. Більше про нових сусідів ми нічого не знали, поки не довелося познайомитися особисто. Це був вечір суботи, у двері подзвонили. На порозі стояла молода дівчина приємної зовнішності з малою дитиною на руках.

-Вітаю! Вибачте, що турбую. Я Саша, ваша нова сусідка. Цей мій син Остап. Чи не могли б ви позичити мені сковорідку. Чоловік от-от повернеться з роботи, їсти немає, а своєї я поки що не змогла знайти.

-Люба. Приємно познайомитися! У мене є краща ідея: приходьте на вечерю до нас в гості, познайомимося.

Молода сім’я виявилася досить приємною. Прийшли до нас не з пустими руками. Взяли вино та цукерки. Купили, щоб відсвяткувати переїзд. Син у них просто чудесний, такий спокійний та вихований.

Він гарно себе поводив за столом, а потім запитав чи можна пограти з нашим котом. Я дозволила. Решту вечора його навіть не було чути, зазвичай діти поводять себе набагато гірше.

Після того вечора, ми з Сашею почали дружити. Майже кожного вечора збиралися за чаєм на дівчачі посиденьки. Розмовляли про життя, роботу, чоловіків. Інколи до нас приєднувалися наші другі половинки.

Коли сусідам потрібно було відлучитися, вони залишали у нас Остапа. Я любила проводити час з цією дитиною. Ми стали гарними друзями.

Здавалося б, що все прекрасно, але є один нюанс – сусіди ніколи не запрошували нас до себе в гості. Можливо у них ремонт, або ще не повністю мебльована квартира. Словом, причини я не знала, але навмисне не напрошувалася.

Одного разу вранці я проспала й сильно поспішала на роботу. Через поспіх не помітила, що забулася ключі від квартири вдома. Зрозуміла це тільки тоді, коли повернулася.

Подзвонила у дзвінок сусідньої квартири. Пояснила Саші ситуацію й розраховувала на допомогу, але подруга не дозволила зачекати у неї, поки повернеться мій чоловік. Пояснила, що робить генеральне прибирання.

Я все зрозуміла й після того випадку перестала запрошувати Сашу в гості. А коли вона набивалася, вигадувала причину, щоб її не впускати.

КІНЕЦЬ.