Зранку я їхала на роботу. Маршрутка була переповненою і мені довелось стояти. Біля мене сиділа жінка і молодий чоловік. Він усю дорогу бавився ігри на мобільному телефоні.

На одній зупинок у маршрутку зайшла бабуся. У неї в руках – була важка сумка. Вона стала біля мене. Я сподівалась, що молодий чоловік уступить їй місце, але він вдавав ніби не бачить стареньку.

 – Чи ви б не могли уступити місце бабусі? – сказала я до хлопця.

Але він вдав, що не почув мене. Усі навколо глянули на мене, вони мовчки спостерігали за моїми діями. Ніхто не захотів поступитись місцем літній жінці.

Я зрозуміла, що маю довести справу до кінця і почала діяти рішуче.

 – Поступіться місцем бабусі! – сказала голосно я.

Хлопець подивився на мене і сказав:

 – Я заплатив за проїзд, тому буду сидіти. Я не повинен їй уступати! Коли буде моя зупинка, то поступлюсь місцем.

Я дуже розлютилась, у мене в сумці була пляшка води і я її розкрутила та вилила воду на голову хлопця.

 – Отже, доведеться вийти вже!

Хлопець розізлився, підвівся і хотів на мене кинутись, але пасажири завадили йому. Він вийшов на наступній зупинці, а бабуся сіла на його місце.

 Літня жінка подякувала мені і сказала, що я правильно вчинила. Тепер цей хлопець буде знати, що потрібно поступатись старшим.

КІНЕЦЬ.