Микола швидkим кроком йшов вулицею. Раптом він помітив дуже уважний погляд. Обернувшись, він побачив, що з кіоску на нього дивиться миловидна дівчина.

-Поспішаєте? — гукнула його дівчина, -Доброго вам дня! -А ви хто? -розгубився Микола. -Ваша майбутня дружина! -Розсміялася дівчина. »Ненормальна якась» — подумав у цей момент Коля. Він уже рік працював у школі вчителем.

Того дня все пройшло справді чудово, і настрій у чоловіка справді був чудовим. Весело крокуючи додому, він знову наткнувся на той кіоск. Дивна дівчина виглядала сумною. Ноги самі повели молодого вчителя до кіоску. -У Вас щось трапилося? -Запитав він. Дівчина звела на нього погляд і зітхнула.

-А, це ви … -То чому нудьгує моя майбутня дружина? Я, до речі, одружений. -Я знаю. Не суть. -Звідки знаєте? Дівчина подивилася на нього, як на дурня. -Ви у моєї бабусі винаймаєте кімнату.

А про дружину я пожар тувала. Мені просто такий сон наснився. Микола кивнув і подався додому. Варто було переступити поріг квартири, як він побачив свою дружину Ольгу з валізами.

-Колю, ти пробач, але я йду. Я люблю іншого. У чоловіка земля пішла з — під ніг. Він мовчки дивився на те, як Оля пішла.

Переживав він раптове роз лучення дуже емоційно. Спочатку напився, як чорт, а потім почав думати. І вже котрий день не залишають його думки про дівчину з кіоску…

КІНЕЦЬ.