У мене є брат, ми рано втра тили батьків. Мами не стало ще коли ми були маленькі, я навіть не пам’ятаю її точно. А батька не стало нещодавно, сер це не витримало. Нам дісталася велика квартира в центрі міста, в якій ми добре жили разом з братом до певного часу.

З цією квартирою у нас пов’язано багато добрих спогадів із дитинства. Батько по молодості намагався влаштувати своє особисте життя, у нас періодично з’являлися якісь жінки, але довго вони не затримувалися. Нещодавно брат заявив, що з нами житиме його наречена.

Мені не дуже подобалася така ідея, бо я не знав цієї людини. Але виявилося, що дівчина господарська, за будинком та порядком стежить. Я з нею все одно особливо не спілкувався. І через півроку брат заявляє, що вони подали заяву до РАГСу, і що скоро стануть батьками.

Я не готовий до того, щоб жити в одній квартирі разом з новонародженим немовлям, що плаче, я взагалі не люблю дітей. Тоді брат запропонував продати квартиру, а гроші поділити.

Але проблема в тому, що мені подобається наша квартира, тим більше, ми живемо в центрі міста, мені близько до роботи, я так звик. І тут у нас почалися сварkи. Дружина брата ваrітна, вона постійно нер вує. Вона може наkричати на мене за те, що я не виселяюся і заважаю жити їхній родині.

Але я не збираюся цього робити, бо це моя квартира теж. І взагалі, дружина брата не має тут ніякого права командувати. Тому що вона не має за собою нічого, з якого дива вона прийшла в наш будинок і все руй нує, сва рить мене з моїм єдиним родичем, з моїм братом.

КІНЕЦЬ.