Після вечері мій чоловік розповів, що закохався в іншу жінку. Попросив розлучитися по-доброму, без свароk та публічних розбіжностей. На той момент ми були одружені вже 6 років, але ми не мали дітей.

Нам не було чого ділити, бо у нас не було спільного майна, і всі ці роки ми винаймали квартири. — Напевно вона гарна? – Дуже. Ми говорили лише про це.

Після відходу чоловіка я поговорила з мамою і поnлакала. Я розпитувала все так, як це роблять усі кинуті дружини. Я не могла зрозуміти, чому він пішов, і чим вона перевершує мене. Розлу чилися ми тихо. Я переїхала до іншої квартири. У той час я навіть не знала, що kоханка мого чоловіка чекає на дитину.

Через півроку він подзвонив мені, щоб повідомити про цю радісну подію. Я спитала, чому він дзвонить мені і говорить про це. — Тому що весь час я хотів дитину від тебе, але ти не хотіла. Тобі треба було працювати над цим.

Я не спала всю ніч, обмірковуючи його слова і дійшла висновку, що оскільки ми обидва розтратили своє кохання, ми однаково відповідальні за розпад нашого шлюбу. Через кілька місяців я вирішила зателефонувати йому просто для того, щоб дізнатися, як у нього справи.

Зрештою ми не були незнайомцями. Тож ми вперше обмінялися словами. Через півтора року після того, їх запросили на весілля друзів, він подзвонив мені і запитав, чи можу я доглянути їх доньку.

Я була вражена, побачивши його нову дружину. Вона справді була дуже привабливою. Красива, жіночна та з гарною фігурою. Саме тому він віддав перевагу їй. Його доньці я купила усі іграшки, які бачила у магазині. Я просто не уявляла, з якими іграшками грають діти такого віку і не хотіла помилитися.

Я почала проводити все більше і більше часу з їхньою дочкою. В якомусь сенсі я була її нянькою. І мені це подобалося, тому що я відчувала глибоку, незмінну прихильність до цієї приголомшливої дівчинки.

Правду кажучи, я заздрила їм, бо я була kинута, а в них була справжня сім’я. Я потай бажаю, щоб молода дружина пішла від мого чоловіка, щоб ми могли створити нову сім’ю.