Ольга, ледь переставляючи ноги від втоми, зайшла на кухню. На роботі був важкий день, і вона дуже втомилася. Добре, що вона вчора приготувала їжу на кілька днів. Зараз повечеряє, та й у ліжко.

Холодильник порадував її порожніми полицями. Не вірячи своїм очам, вона уважно оглянула порожній простір.

– Павло, тут були контейнери з котлетами, – гукнула вона.

У відповідь – нічого. Чоловік з недавнього часу працював на віддаленні. Він сидів вдома весь день, і, цілком можливо, витяг контейнери, а потім забув їх покласти назад.

Ага. Ось вони в мийці. Акуратно стоять у кількості семи штук. Вимити за собою – та ви що, серйозно? Навіщо тоді одружуватися?

У її сім’ї було заведено ділити домашні справи на “чоловічі” і “жіночі” . Жіночі – це їжа, прибирання, прання та багато чого ще. Чоловічі – прикрутити полицю. Або поміняти кран. Чоловік ще жодного разу нічого не прикручував і не змінював, але раптом?…Найголовніше – “нагодувати чоловіка”. До цього слід було підходити вкрай відповідально, і стежити, щоб у будинку завжди була їжа… І вона слідувала цьому нехитрому правилу, як і мільйони інших дружин.

– Павло, ти з’їв взагалі все, – затупала, завжди спокійна дружина.

Чоловік з’явився у дверях, докірливо дивлячись на Олю.

– Ти нормальна? У мене відеоконференція із замовником. Головою думай, перш ніж сваритися. У тебе “ці дні”, тож ти влаштувала сварку на порожньому місці?

-Я на кілька днів приготувала, – плакала від образи дружина. – Ось навіщо так робити, чому мені нічого не залишив?

– Не знаю, так вийшло, – чоловік вирушив до своєї кімнати.

“Не звертайте увагу, це фільм йде “Ображена дружина”, я тихіше зробив. Давайте продовжимо”.

Повечерявши вареними яйцями, вона ввімкнула телевізор і дивилася на ведучу кулінарного каналу.

– Мій чоловік обожнює цю страву. Готую йому щодня, а він просить ще… Наманікюреними  пальчиками дівчина взяла шматочок м’яса, і стала показувати, як правильно нагодувати голодного чоловіка.

Клац! – Ольга перемкнула канал.

– Відносини у сім’ї залежить виключно від жінки. Будьте завжди задоволені і веселі, і чоловік від вас ніколи не піде. – Ведучі чергового каналу вчили недбайливих дружин правильної поведінки. Дякую, не треба.

Клац! – Ольга перемкнула канал.

-Чоловіки… вони як діти. Вони люблять ласку, поїсти, щоб їх послухали… – а це вже фільм.

Ольга вимкнула телевізор. Мабуть, даремно вона з’їлася на чоловіка. Чоловіки їдять багато. Дуже багато, і при цьому зовсім себе не контролюють.

Наступного дня вона прийшла додому, насилу тягнучи важкі сумки, щоб було з чого приготувати вечерю.

Квартира була заставлена порожніми коробками з-під піци.

Оля вже ледве трималася. Розгнівана дружина пройшла до кімнати.

– Кохана, ти прийшла? – радісно вітав її чоловік, який вже закінчив працювати, а зараз із захопленням грав в комп’ютерні ігри. – Вибач, я з’їв всю піцу, захопився. Ти ж не образилася?

Ольга різким рухом вимкнула комп’ютер.

Чоловік не одразу усвідомив, що сталося. Він відкрив рота, щоб дати відповідь, але побачивши обличчя дружини, вирішив, що зараз не час.

Обурено сопучи, забравши монітор, блок живлення та клавіатуру, викликав таксі і поїхав, повідомивши, що вкрай обурений таким вчинком дружини.

Трохи згодом задзвонив телефон. Свекруха повідомила, що виганяти чоловіка через те, що він не залишив їй їжі – це за межею. Вона єхидно додала, що вигнати чоловіка легко, а ось знайти хорошого чоловіка, коли тобі за тридцять – нереально. Усіх нормальних чоловіків, таких, як її син, давно розібрали. Тож попереду Ольгу чекає самотність. Насолоджуйся!

Ольга уявила гіпермаркет, на якому величезними літерами було виведено: Чоловіки. Сьогодні знижки! Молоді щасливиці стоять біля кас, вибираючи нормальних наречених. А нещасним, тридцятилітнім, вже нічого не дісталося, всіх нормальних розібрали жваві молоді дівчатка. І ходять вони величезним спорожнілим відділом, сподіваючись, що їм пощастить. Іноді траплялися чоловіки, але за ними одразу ж шикувалися черги.

Вона похитала головою. Ну що за нісенітницю вона постійно уявляє.

Телефон знову задзвонив, цього разу обурювалася мама. Та діяла тонше, і дочка вислухала фрази про самотню старість, і про котів, які на неї чекають у майбутньому.

Ольга уявила, як танцює, потрясаючи сивим волоссям, в оточенні котів, які із захопленням дивляться на господиню і схвально нявкають. І що в цьому поганого?

На роботі колеги з цікавістю вислухали її розповідь про те, як вона виставила з дому чоловіка, якого неможливо прогодувати.

– Не соромно тобі, їжу шкодувати для чоловіка? – здивувалася літня співробітниця. Моя свекруха б за таке з хати виставила б. Адже раніше як в селі було прийнято: перша ложка – чоловікові. Що залишиться – дружині та дітям.

-Так було раніше, коли без чоловіка в селі було неможливо. Зараз навіщо закривати очі на це? – здивувалися пані молодші і сучасніші.

Після роботи Ольга відзначила свою свободу з колегами в кафе, після чого поїхала додому.

В квартирі жінка побачила сумного чоловіка, який невміло орудував на кухні. У вазі стояв букет лілій, поруч-ігристе та тортик.

А вона тільки відчула, як вітер свободи надуває її вітрила!

-Пробач, я був не правий, – прошепотів чоловік. – Пропоную помиритись. Хочеш, готуватимемо по черзі?

Ольга пройшла на кухню, де у духовці підгоріло м’ясо. Відчинила кватирку, щоб вигнати дим. З відчаєм подивилася на брудні стіни, підлогу і купу немитого посуду, що залишився після приготування.

-Не треба. Я сама, – хотіла вона сказати, але натомість сказала зовсім інше.

– Прибери тут все. М’ясо можеш викинути, воно підгоріло. А потім ми разом розподілимо домашні справи. Раз і назавжди. Вона подумала, що обговорювати доведеться ще багато чого. Нічого часу вони мають достатньо.

КІНЕЦЬ.