Мою колишню дружину звуть Галина і я впевнено можу сказати, що вона прекрасна жінка. Я дуже її поважаю та люблю до цих пір хоча б за те, що вона чудова мама та господиня. Та тепер вона ненавидить мене і саме її ініціативою було наше розлучення.

Але у всьому цьому можу я звинувачувати лише себе. Потрібно було цінувати її доброту та вірність, а я… просто взяв і зрадив її, випивши зайвого. Я досі не знаю, як так вийшло і як я міг так вчинити. А якби ще не вагітність тієї випадкової знайомої. Все посипалось як розбита фарфорова ваза.

Відбулося все на корпоративі. Туди ми були запрошені разом з Галею, але вона відмовилась іти, сказала, що трішки погано себе почуває та і з дітьми немає кому залишитись. От я і пішов сам.

Того вечора я не пив багато, але, напевно, з’їв мало і сп’янів дуже швидко. Чесно, то зараз взагалі нічого пригадати не можу навіть. Зранку я прокинувся у невідомій кімнаті, пізніше зрозумів, що це готельний номер.

Поряд зі мною лежала гола дівчина. Пізніше роздивився, що це колега. Вона давно до мене залицялась, але я ніяк не реагував, бо кохав дружину. Тепер, виходить, вона скористалась моїм безвідмовним станом.

Вперше в житті я прийшов і сказав неправду своїй коханій людині. Пояснив, що затримався у друга, бо їхати додому вже було пізно. Вона і слова мені не сказала, щоправда, я бачив, що до ранку сиділа і чекала на мене, від цього стало ще гірше на душі. Коли зарядив телефон, то прийшло мільйон повідомлень від неї

Так огидно від самого себе мені ще ніколи в житті не було. Сам повірити не міг, що зможу ось так нахабно брехати тій, яку люблю. Та довго приховувати правду мені не вдалося. Через місяць та сама колега зателефонувала напряму моїй Галинці і сказала їй, що чекає на дитину від мене.

Ось тоді і тріснуло по швах наше щасливе сімейне життя. Я просто не знав, як правильно зізнатись, а тепер вийшло ще гірше, бо виплив факт моєї брехні. От Галя зібрала всі свої речі, дітей і пішла геть. Вона не хотіла слухати мої виправдання і сама не проронила ні словечка.

Тепер ми розлучені і синів я бачу лише кілька разів у тиждень. Наша сім’я луснула як мильна кулька.

Із колегою я не збирався одружуватись, відразу сказав, що нас нічого не поєднує. А от із майбутньою дитиною допомагати буду, якщо вже так вийшло. Та Даша розраховувала зовсім не на такий ефект, діти не були їй потрібні, лише одруження. Тож коли дізналась, що нічого такого я їй не запропоную, то пішла і позбулась дитини в таємниці від мене.

Від того випадку минуло вже три роки, а я досі не можу прийти до тями. Мені кожного дня увижаються щасливі моменти із Галиною та дітьми, кожен день мріється, що це був дурний сон і скоро я прокинусь поруч із коханою жінкою.

Я мрію про другий шанс, але відчуваю, що ніколи його не доб’юсь.

КІНЕЦЬ.