В самий урочистий момент, коли настав час молодятам обмінятися кільцями, золоте колечко випало з рук Ігоря і покотилося по залу.

Зрозуміло, його підібрали, витерли і все-таки одягли на палець нареченої. Але потім Ольга Василівна не давала дочці спокою, пригадуючи цю подію; -Настя, це все не до добра, ви роз лучитеся. Навіщо тягнути?

Хоч зараз кинь його! Прикмети адже не дарма люди придумали, в їх основі істина лежить. Насправді, Ользі Василівні просто зовсім не подобався зять.

Вона хотіла, щоб поряд з нею був баrатий красень, а не Ігор зі своєю звичайною, середнестатистичною зарnлатою і посередньою зовнішністю.

Але Настя щиро любила Ігоря і маму зовсім не слухала. Обручка недовго пробула на її пальці. Поїхали вони з чоловіком купатися у водосховищі, вона зайшла у воду з кільцем, а вийшла без.

-Вода забрала кільце, ну це точно не до добра. Чому ти з ним ще не роз лучилася? — казала мати, коли дізналася про ці історії. Через два міся Ігор накопичив і куnив ще кільце, але Настя і його десь загубила.

Потім Ігор пішов вгору по кар’єрних сходах, став пристойно заробляти, куnив дружині обручку з великим діамантом, але і його доля стала передбачуваною.

Ігор тоді навіть трохи образився. Але, загалом і в цілому, ніякі погані прикмети не завадили Анастасії та Ігорю прожити разом тридцять років, до самої старості, виховати трьох дітей.

КІНЕЦЬ.