З матір’ю дружини у нас були чудові стосунки. Ми з перших днів прекрасно поладили та гарно ставились один до одного. Що би вона у мене не просила, то я старався допомогти чим міг.

І в магазини, і в аптеки, і в супермаркети я її підвозив, щоб старенька не втомлювалась. Завжди ще з собою свою сусідку брала, яку вважала за подружку. Щоправда, та була із неблагополучної сім’ї і постійно бідкалась на погане життя.

Ось одного разу теща попросила у мене підвезти її та сусідку із дітьми до ринку. Вони хотіли поглянути щось із одягу для дітей. Я, як зазвичай, погодився, адже і так їхав приблизно в тому напрямку.

Та потім ось такі послуги таксі почали входити у звичку і подруга тещі просила її возити кудись мало не кожного дня. Я спочатку не зважав, а потім подумав, що це трішки переходить усі межі.

Я ж не тільки витрачаю свій час та нерви, а й велику кількість коштів на пальне. Декілька разів я натякав Оксані Миколаївні, що возити більше її не планую. Але вона або справді не зрозуміла, або вдала, що не зрозуміла.

Ось і тещі я минулого тижня сказав, що її сусідку більше возити не буду, надто дорого це мені обходиться. Та сталось те, чого я не очікував, матір дружини образилась на мене і назвала егоїстичним.

Мене, якщо чесно, то ця ситуація трішки зачепила і я навіть попросив у жінки поговорити з мамою та пояснити їй все ще із нашої точки зору. Мені б ніяк не хотілось псувати із нею стосунки через якусь там сусідку.

Начебто ми і помирились, возити мене більше ніхто не просить. Але я все одно відчуваю якусь напругу. Надіюсь, із часом це пройде і стосунки із тещею будуть такі, як раніше.

КІНЕЦЬ.