Віталій тільки те і робив, що жалівся на свою дружину та її хазяйновитість Навіть пішов жити до матері, бо не вистачало якоїсь іскорки. На щастя, вчасно з’явився друг.
Віталій дуже втомився від такого життя. Що не прийде додому, то Надія стоїть біля плити та щось куховарить, аж волосся, шкіра, одяг пропахло тими випічками та стравами. Йому ж з одного боку і приємно, а з другого хочеться ж проводити якийсь особистий час із дружиною, а не дивитись на хатню робітницю.
Він з дня на день мріє про гарно вбрану дружину, з макіяжем та зачіскою, з манікюром і напарфумлену. І Надя була такою донедавна. А потім побут, щоденна рутина і вона себе запустила. Тільки вміє кругом дітей бігати та сопельки їм підтирати. Інколи так і хочеться забрати всі речі та піти з цієї божевільні.
Декілька разів він натякав Надії, щоб вона привела себе до ладу, краще вдягнулася. А вона тільки насміхається та говорить, що нема їй куди прихорошуватися.
Про Віталіка вона не думає, що він теж хоче бачити в ній жінку, а не просто робітницю. Поруч з нею йому стало сумно та нудно. Нема того запалу, тієї пристрасті, що була на початку стосунків. Хотілося б повернутись у часи романтики хоч на декілька днів. А поки це все лише мрії.
Якось Віталій зустрівся із своїм другом та відразу почав скаржитись йому, яким нецікавим стало його життя. Від такої розповіді Юрію аж незручно стало:
– Та як тобі рот відкривається таке говорити? Всі те і роблять, що заздрять тобі. Красуня-дружина, яка завжди все у чистоті та порядку тримає, яка завжди годує всіх найсмачнішими стравами. Що ще потрібно для повного щастя?
– Ну от а мені чогось не вистачає.
– Ніяк тебе зрозуміти я не можу.
Все ж таки потрібна була Віталію якась розрядка, аби розібратись у собі. Це він і повідомив Надії та пішов на декілька тижнів проживати у матері. Та вона і слова не сказала, лише потім тихенько собі заплакала. На що чоловік і уваги не звернув. Так і залишився жити у матері близько місяця.
Одного разу зустрів дружину на вулиці зовсім випадково. Вона йшла така гарна, така щаслива поряд із Юрієм. Він очам своїм повірити не міг. Все, про що він мріяв тепер здійснилось, але не для нього.
Ніхто зараз так ним не турбується, як це робила Надя. Навіть мама не хоче йому сорочки прати та борщі готувати. Уже виріс із того віку, щоб за ним батьки бігали.
Вже на вечір Віталій стояв під квартирою Наді із великим букетом квітів. Коли вона відчинила, то почав молити про прощення та намагатись все повернути. Він тільки зараз зрозумів, що кращої жінки йому ніде не знайти. Так вони і помирились. І Надія все пробачила.
А потім ще і зізналась, що та прогулянка із Юрієм була спеціальним планом, який придумав друг, аби довести Віталію, що він втрачає та змусити покаятися.
КІНЕЦЬ.