У пологовому моєю сусідкою по палаті була молода дівчина. Вона зранку народила донечку. Як тільки ми опинились на самоті, я першою завела розмову. Хотіла ближче познайомитись, але молода матуся була не багатослівна. Я не стала більше ні про що її розпитувати, бо думала, що вона просто стомлена і хоче відпочити. Та потім я дізналась, чому та не мала бажання спілкуватись.

Її звати Віка і їй лише шістнадцять. Ситуація банальна. Закохалась, перші почуття накрили з головою. Молодий кавалер обіцяв подарувати зірку з неба, а в результаті, коли отримав своє, зник з поля зору. Менш як через місяць дівчина дізналась, що скоро стане матусею.

Той, хто ще недавно клявся їй у вічному коханні навіть чути не хотів про свою відповідальність. Звинуватив у всьому легковажну Віку та висловив підозру, що таким чином вона намагається оженити його на собі. До того ж не відомо чи дитина справді від нього.

Віка залишилась на одинці зі своїми проблемами й мало не впала у відчай. З депресивного стану її витягнув найкращий друг. Він опікувався нею й підтримував морально. Та реальне не життя не схоже на казку. Зазвичай, воно набагато жорстокіше. Так трапилось і в цьому випадку.

Батьки хлопця навідріз відмовлялись приймати в сім’ю “нагуляну” від іншого дитину. Уся вагітність пройшла в постійному стресі. Батьки докоряли вагітністю й всі нещастя аргументували саме цим.

Зараз вона тримає на руках новонароджену дівчинку й не знає, як правильно вчинити. Вдома на неї з немовлям не чекають. А як подумає про дитячий будинок, то серце кров’ю обливається. Дівчина постійно вмивалась слізьми. Незабаром прийшов і мій час народжувати, я відправилась у родильний зал.

Коли повернулась до палати, моєї сусідки там не виявилось, як і її речей. Медсестра повідомила, що та поїхала додому, залишивши дитину у пологовому.

Важко уявити яким не простим було це рішення і не уявляю, як можна покинути рідну кровиночку. Але ситуація була очевидна. Я, майже не вагаючись, попросила лікаря записати її донечку на мене. Можливо це протизаконно. Але так, як врятувала маленьку крихітку від поневірянь.

Таким чином, додому повернулась з двома дітками замість одного. Тепер в мене повний комплект: хлопчик та дівчинка. Чоловік був шокований, але сказав, що я вчинила правильно.

КІНЕЦЬ.