У нас з чоловіком чудова сім’я. Маємо двох діток, живемо в трикімнатній квартирі. Загалом, повна чаша. Із близьких людей у мене ще є лише молодша сестра. Батьків наших вже немає.

Якийсь час сестра жила з нами, а потім познайомилася з чоловіком та вийшла за нього заміж. Мені він не дуже подобався, але Аня розгнівалась на мене за такі думки. Я вирішила не псувати стосунки з сестрою. Час розставить все на свої місця.

Чоловік Ані був із багатої сім’ї, тому грошей їм не бракувало. Згодом сестра зовсім забула дорогу в наш дім та навіть дзвонити перестала. Куди нам рівнятися до статків її чоловіка? Ми просто відсторонилися та жили своєю сім’єю по своїх доходах.

Діти спочатку згадували тьотю Аню, а згодом зовсім перестали про неї запитувати. Так, ніби її в нашому житті ніколи й не було.

Нагадала Аня про своє існування через 8 років. Вона прийшла до нас вагітна та розбита горем. Чоловік сестри потрапив в аварію та загинув, а його батьки виставили її за поріг, бо ніколи не любили невістку. Ще й дорікали, що це вона винна в смерті сина. Про вагітність Ані вони й чути не хотіли. Стверджували, що вона нагуляла дитину.

З одного боку нам з чоловіком було шкода її. Доки в неї все було добре, то не згадувала про нас, а тепер ми маємо з нею няньчитися. Доки ми з чоловіком оговтувалися від почутої інформації, донька Діана вже знайшла вихід.

– Я запрошую тітку Аню жити до мене у кімнату. У мене там є крісло, яке можна розкласти. Там спатиму я, а Аня вагітна, тому має спати в більш комфортних умовах.

На цьому й зійшлися, але ми з чоловіком розуміли, що це рішення тимчасове, адже з народженням дитини нам буде тісно. Чоловік прийняв рішення, що саме час вкласти наші заощадження в нерухомість. Ми ж і планували витратити їх на житло для своїх дітей, але вирішили почати втілювати свої задуми вже відразу.

Однокімнатну квартиру ми знайшли недалеко від нас, щоб я могла часто ходити в гості до сестри і допомагати їй. Звичайно, ми не подарували житло їй, а лише впустили пожити. Нам буде не тісно у себе, а сестрі з дитиною затишніше. Аня не переживатиме, що буде нам заважати.

Який все-таки добрий і мудрий у мене чоловік. Я вдячна йому, що не виставив сестру за двері, а знайшов таке хороше рішення. Племінниця підросте, а Аня обов’язково ще знайде супутника життя. А поки що допомагатимемо сестрі, як зможемо.

КІНЕЦЬ.