Коли дитині виповнився всього рік, матір Дмитра почала переступати усі межі. Вона псувала Олені нерви, бо була переконана, що її син вартий кращої. Дмитро ж завжди залишався осторонь конфліктів матері та дружини

Вже пройшло немало років, а Олена й досі згадує про свій шлюб, як про жахливий період у її житті. На щастя це все позаду і вони з донькою мешкаю далеко від чоловіка та його матусі.

Жінці довелося ділити квадратні метри зі свекрухою, яка всіляко намагалась їй нашкодити. Стара любила робити пакості. Могла дверцята в холодильнику не зачинити, щоб морозильна камера потекла, а потім ще й ходити й розповідати всім, яка Олена нікудишня хазяйка. Єлизавета Степанівна часом псувала речі невістки, а потім ще й лаяла, що та не кладе їх на місце.

Дівчина не раз картала себе за те, що так поспішно вийшла заміж за Дмитра. З самого початку було зрозуміло, що не маючи окремого житла, їх шлюб приречений, адже життя поруч з такою свекрухою – це справжнє випробування. Та втішала себе, що як би прийняла інше рішення, то не мала б зараз такої прекрасної донечки. А так, їй є заради кого жити.

Коли дитині виповнився всього рік, матір Дмитра почала переступати усі межі. Вона псувала Олені нерви, бо була переконана, що її син вартий кращої, більш гідної його другої половинки.

Для того, щоб причепитися до невістки довго вигадувати щось не старалась. Шукала найменшу дрібничку, до якої можна присіпатися. То борщ надто солоний, то тарілку погано помила. А якось вчинила скандал, бо побачила, що Олена досі годує донечку з ложки:

– Хай сама їсть! Ти й садочок будеш до неї приходити, щоб погодувати?

– Вона ще маленька. Якщо дам, щоб сама їла, то більша частина до рота не потрапить,- здивовано відповіла Олена.

– Не сперечайся! Я краще знаю. Що ти за мати така, яка тільки гірше робить.

Олена не стрималась і розплакалась. Їй набридло слухати докори свекрухи. Зрештою, вона не витримала та пішла до чоловіка, що той вступився за неї перед матір’ю, яка спокою ніяк не дасть.

Дмитро завжди залишався осторонь конфліктів між матір’ю та дружиною. Він і сам був переконаний, що його матуся хоче, як краще і більш мудра, тому Олена повинна не сперечатись, а прислухатись до її настанов. Він ніколи не допомагав дружині у хатніх справах, бо мав цікавіше заняття – комп’ютерні ігри.

Цей випадок став останньою краплею. Олена спакувала валізи та пішла геть з того дому. Син з матір’ю не зразу й зрозуміли, що вона з’їхала від них назавжди. І навіть тішились, коли все стало на свої місця. Свекруха давно добивалась, щоб вони розлучились, а Дмитро втомився від ролі батька, хоча й такого нікчемного. Тепер він в тиші й спокої грає в улюблені комп’ютерні ігри й ніхто йому не заважає.

КІНЕЦЬ.