Мій дідусь Орест справжній бабій, як його називає моя мама. Зі своєю дружиною, моєю бабцею Аліною, він розлучився, коли мені було лише 3 роки. А вже через пів року він одружився з бабою Вірою. Тому я мав справжнє щастя – двох дідусів і три бабусі.

Бабця Аліна не могла більше терпіти походеньок чоловіка, він постійно загравав до інших, тому й подала на розлучення і ніяк не здивувалась новині про його швидке одруження.

Після довгих 17 років щасливого шлюбу дідуся Ореста та бабусі Віри, її не стало. Проте довго він не горював, уже через місяць привів додому нову бабцю, звали її Любов, і сказав, що планують на літо весілля.

Це оголошення було на день народженні моєї бабці Аліни, тому вона ледь стримувалась, аби не реготати. Дідові скоро 70, а він он втретє одружуватися збирається.

Мій тато взяв на себе важку ношу – поговорити з дідом й відмовити його від такого необдуманого вчинку. Над ним і так уже все село й рідні сміються, що так швидко Віру забув, то про яке одруження мова йти може?

Пам’ятаю я якось розповів своїй першій дівчині про те, що маю трьох бабусь, то вона була вражена і говорила, що заздрить, а тут он і четверта, схоже, з’явиться!

До бабусі Віри я ставився, як до рідної, як і вона до мене, адже своїх дітей та онуків не мала, всю любов мені віддавала. Розповідала колись, що її мама народила її від німця під час окупації, то якось так склалось її життя, що власна мати прокляла, аби дітей не народила більше. Куди б вона далі не ходила, всі знизували плечима – безплідна.

А от його нова майбутня дружина зовсім не така добра. Її не цікавлять розповіді дідуся, чи ми, онуки. Її цікавить майно дідуся, недаремно, у свої 50 почала загравати до сімдесятирічного! Ще й очі такі хитрі має! Точно тут все не просто так!

КІНЕЦЬ.