На полиці я знайшла книжку та витяrла її, щоб почитати. Коли відкрила, звідти посипалися rроші. Я сіла й не знала, що робити.

Мені нелегко далося навчання в університеті. Я навчалася на платному факультеті. Перший та другий курс навчання оплачували батьки, а потім батько раптово захворів. Чимало грошей ми віддавали на лікування, але результату не було. Це неабияк засмучувало нас. Батькові все-таки вдалося побороти хворобу, і ми раділи, адже все було позаду.

Однак на роботу йому виходити поки не дозволяли, попереду на тата чекав довгий період реабілітації. А мені потрібно було оплачувати навчання. Ясна річ, не хотілося створювати проблеми батькам.

Тоді я хотіла справитися зі всім сама і бралася за всі можливі підробітки. Працювала офіціанткою, прибирала в офісі, у квартирах. Так я назбирала потрібну суму для оплати. Але я розуміла, що надалі потрібно заощаджувати кошти, щоб вижити. В оголошенні прочитала, що шукають няню для двох дівчаток. Обіцяють хорошу зарплату.

Мені така робота була дуже доречна. Догляд потрібен був вночі. Оскільки вдень я навчалася, а вночі була вільна. Про те, як спатиму та коли буду відпочивати, я навіть не думала. Мені потрібен був заробіток, тож я попросила свою знайому, щоб вона порекомендувала мене тій сім’ї. Раніше я прибирала в будинку знайомої, тож вона одразу їм зателефонувала та запропонувала мою кандидатуру.
Я вдало пройшла співбесіду. З дівчатками мала сидіти з одинадцятої вечора до сьомої ранку. І то не кожного дня, а тільки в ті дні, коли їх батьки були на роботі.

Я прийшла на роботу. Мене познайомили з дітьми, після чого батьки пішли. Дівчатка виявилися чемними. Ми погралися, а потім вони заснули. В договорі було вказано, що я не маю права спати з дітьми, тож я вирішила пройтися кімнатами. В одній з кімнат стояла шафа з книжками. На полиці я знайшла книжку та витягла її, щоб почитати. Коли відкрила, звідти посипалися гроші.

Я сіла й не знала, що робити. Поставити книгу на місце та вдати, що я нічого не бачила, чи все ж розповісти про знахідку. Тоді я вирішила, що все розповім. Не личить вже з першого дня щось приховувати. Якщо так вже й сталося, що я це побачила, то краще розповісти.

Дівчата спали. На ранок повернулися батьки дітей. Я сказала, що ніч пройшла спокійно, а потім таки розповіла про свою знахідку. Батько дівчат якось нервово глянув у мою сторону, а мама поглянула на чоловіка. Тоді я зрозуміла, що після мого відходу вони матимуть про що поговорити.

Мабуть, чоловік там тримав свої заощадження, про які не знала дружина, а я на них натрапила. Тепер навіть не знаю, чи мене ще запросять до них доглядати дітей.

КІНЕЦЬ.