Коли Наташа повернулася з магазину з повними пакетами, їй подзвонила мама. Виявляється, вона проходила повз, хотіла забігти в гості. Так і прийшла, а як побачила пакети, то розпочала свої буркотливі коментарі. -Ось як у вас багато всього. І фрукти взимку їсте, і цукерки дорогі купуєте.

Так ще й м’ясо якесь гарне… ось нам із батьком на свою пенсію таких продуктів не видно. -Так ми цього тижня вперед закупилися. Якщо щось потрібне, то ти бери, мам. -Що означає купили? У вас магазин свій, бери-що хочеш і все безкоштовно. -Ні, мам, якщо ми так просто братимемо з магазину продукти, то самі ж в мінус підемо. Нам такі витрати не потрібні.

Поки Наташа намагалася розповісти мамі всю систему, то та вже взяла для себе великий шматок м’яса, а для дітей другої дочки-більше цукерок та фруктів. Одним словом, від покупок Наталії нічого не залишилося.

-Вам із чоловіком добре, свій бізнес з’явився. Ви зажили добре, по магазинах катаєтесь, на відпочинок їздите відпочивати. А сестрі тобі допомогти не хочеться.

-Мам, у сестри чоловік є, нехай він і містить її, я чомусь повинна про це думати. -У її чоловіка спина хвора, ніби ти не знаєш. Ото влаштували б до себе на роботу родича, зробили б добру справу.

-Мам, він у нас уже працював у свій час. І що? Спиною своєю прикривається, нормально роботу не виконує, від нього самі збитки. Ледар, тому що. -Ось так донька, гроші тебе сильно зіnсували. Наталя постійно отримувала закиди від своєї матері. Це було зрозуміло, адже вона була не рідною дочкою.

Її батьків не стало через страաну ава рію. Бабуся з дідусем були дуже старенькі, не змогли б виховувати 2-річну Наташу. Тому дівчинку забрала собі двоюрідна тітка, яка довгий час не могла заваrітніти. Тільки ось після того, як Наташа пожила у них два роки, тітка все ж таки заваrітніла. Рідна донька стала найдорожчою, але й лінивішою за всіх.

КІНЕЦЬ.