Настя завжди знала чого хоче від життя. Дивлячись у дитинстві на свою маму, яка після роботи, по суті, заступала на ще одну (домашню), вона розуміла, що не хоче так жити. Прибирати, варити їжу, прасувати одяг, купувати продукти, глядіти за дітьми. Невже усі жінки змушені цим займатися тільки тому, що вийшли заміж й більше не мали особистого життя?

Ще зі студентських років дівчина була в активному пошуку перспективного молодого чоловіка. Артема зустріла в ресторані, чоловік був явно старшим від неї та це Настю не зупинило. Вона привернула до себе увагу незнайомця, тож решту вечора вони провели за одним столиком.

Дівчина вміла та знала, як справити враження на чоловіка. Тому, отримавши наступного ранку квіти та запрошення на чергову побачення, вона не здивувалася. Артем був настільки довірливий, що уже через три місяці закохався у неї по самі вуха й зробив пропозицію.

Після весілля Настя потрапила у справжню казку. Жила в великому домі, керувала хатньою прислугою, відвідувала салони краси та модні магазини. Ось це життя про яке вона мріяла з дитинства. Артем у ній душі не чаїв, але постійно говорив про дітей. Вона ж не збиралася псувати своє майбутнє й фігуру через якесь немовля. Звісно чоловіку вона щебетала, що хоче того ж, а насправді приймала протизаплідні таблетки.

Артем поїхав у відрядження. Молода дружина мала у своєму розпорядженні кілька вільних днів. Зателефонувала подрузі, щоб запросити на зустріч. Дівчата розговорилися:

-Ну то що, Настюха,  ти ще не ощасливила свого коханого радісною звісткою?

-Це ти про вагітність запитуєш? Звісно, що ні. Я схожа на дурепу? Відмовлятися від такого розкішного життя заради брудних підгузків й дитячих соплів.

-Не боїшся, що чоловік тебе покине, якщо не народиш?

-Та цей дурень такий закоханий, що буде зі мною за будь-яких умов.

Настя так захопилася розмовою, що не помітила «дурня», який стояв біля дверей й чув усю правду від початку до кінця. Може він і закоханий, але не настільки, щоб жити із самозакоханою егоїсткою.

КІНЕЦЬ.