Олена Василівна працює лікарем у місцевій лікарні. У неї є донька, яка нещодавно закінчила школу та вирішила піти по стопах матері, здобувши медичну освіту. Вона здібна дівчина і навіть змогла втупити до університету на державну форму навчання, чим значно заощадила мамині гроші. З це Олена Василівна подарувала доньці омріяний айфон.

Юля зростала у сім’ї медиків, вона чемна, порядна дівчина. До того ж неабияка красуня, тому уваги хлопців ніколи не бракувало. Якось повертаючись додому з навчання, Юля їхала у поїзді з іншими студентами. Це був кінець місяця, тому вагони були набиті людьми.

Зійшовши на своїй зупинці на вокзалі, дівчина помітила, що телефона у кишені немає. Вона зрозуміла, що забула його у потязі, який вже рушив з місця. Вона мерщій побігла до відділення вокзалу, щоб ті зв’язались з провідником і він забрав смартфон й передав його на наступній станції. Юля сподівалась, що все обійдеться.

Та, на жаль, телефона там не знайшли. Юля вся в сльозах приїхала додому й розказала мамі, яка неприємна пригода з нею трапилась. Вартість телефона значна, більша, ніж мамина зарплата за два місяці, тому просто так лишати це діло не стали.

Олена Василівна подзвонила за номером доньки, сподіваючись, що порядні люди не перевелись і той, хто знайшов згубу, погодиться її повернути. Вона готова була навіть винагороду заплатити.

На дзвінок відповів хлопець. Він сказав, що їхав у одному вагоні з Юлею й обов’язково поверне їй втрачений смартфон. Олена Василівна неймовірно зраділа:

– Дуже вам вдячні! Ми думали, що втратили його назавжди. Чим я можу вам віддячити? Напишіть номер банківської карти чи дайте адресу, куди відправити винагороду за вашу порядність,- запитала жінка.

– Не треба ніякої винагороди. Я хочу передати смартфон особисто в руки вашій доньці. Вона мені подобається,- відповів хлопець.

Олена Василівна не знала, що й відповісти. Річ дорога, але забирати її в обмін на знайомство з її донькою, якось дивно і непередбачувано. Жінка кинула слухавку, бо не знала, що відповісти на таку пропозицію.

Тепер їй треба вирішити, що важливіше і, як правильно вчинити. Тільки чомусь Юліну думку ніхто не запитує.

КІНЕЦЬ.