Роки після закінчення школи пролетіли непомітно.

Якось будній соціальні мережі мені написала староста нашого класу Марія. Повідомила, що скоро у нас буде зустріч випускників. 30 років після закінчення школи.

Багато хто очікує на подібну зустріч але не я.

Колись я вже ходила на таку зустріч. 20 років після закінчення школи. Та враження у мене не найкращі.

Після того, як я закінчила школу, я поїхала навчатися в університет, який знаходиться далеко від мого рідного міста. Там же я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і вийшла за нього заміж. Залишилися проживати там.

Шкільні роки залишились позаду. Я все рідше і рідше згадувала про своїх колишніх однокласників. З деякими однокласницями я дружила в соціальних мережах та знала про їхнє життя з публікацій, про інших мені було невідомо. Та я й не цікавилась, оскільки теперішнє мені було набагато цікавіше, ніж минуле.

Зараз в мене було доволі багато справ, тож мені зовсім немає діла до інших.

Коли організовували зустріч випускників, то я поїхала. Тоді якраз пройшло 20 років після закінчення школи. Мені хотілося побачитися з колишніми однокласниками та згадати безтурботні шкільні роки. Але в результаті крім розчарування я нічого не відчула.

Після цієї зустрічі я твердо вирішила, що більше на подібні заходи я не поїду.

Своїх однокласників та однокласниць я пам’ятала ще молодими, вони всі були стрункими та красивими.

Перше що мене розчарувало – це зовнішній вигляд нашого шкільного красунечка. В Івана були закохані майже усі дівчата нашої школи. Він відродив собі пивний живіт, сильно погладшав та у нього зникла половина його волосся. Він виглядав набагато старшим від своїх однолітків, проте це не заважало йому поводити себе наче бабій. Так він поводився себе ще коли ми навчалися в школі. Нічого з того часу не змінилося.

Здавалося, що чоловік перед тим, як ішов на зустріч випускників, забув поглянути на себе в дзеркало. Іван пам’ятав, що я теж була в нього закохана у шкільні роки, та вирішив цього вечора зі мною поспілкуватися. Я не знала куди подітися від такої надмірної уваги. Неприємно було, коли він в кінці вечір дуже сильно напився. Мені стало зрозуміло, що він давно вже вживає алкоголь.

Моя найкраща шкільна подруга, яка вважалася першою красунею школи, теж дуже сильно постаріла. У Вероніки був яскравий макіяж. Її манера фарбуватися нікуди не зникла з роками. Такий макіяж підходить для молодої дівчини, а для дорослої жінки він абсолютно недоречний він та підкреслює її вік.

Її поведінка також була неприйнятною. Увесь вечір Вероніка жартувала на непристойні теми, чіплятися до наших однокласників. Колишня однокласниця розповіла мені, що вона уже довгий час без чоловіка. Воно й видно.

Та навіть це ще не найгірше. Деякі однокласники не були присутні на зустрічі випускників. З’ясувалося, що їх вже немає в живих. Це дуже сильно зіпсувала мій вечір.

Місце проведення нашого вечора було не в кафе та не в ресторані. Ми зустрілися в на природі, а продукти купували в місцевому супермаркеті. Здається, що в такому віці вже людина може заробити на святкування в ресторані, але ж ні. Ми зустрілися наче якісь бідняки або підлітки, яким батьки дали гроші на пиво.

Атмосфера була не найкраща, відчувався сум за втраченим молодими роками. А дехто з Однокласників так і залишився на рівні підлітків.

З цього всього я зробила висновок, що більше на такі зустрічі не піду. Нічого крім розчарування та зіпсованого настрою вони мені не принесли.

КІНЕЦЬ.