Мій чоловік старший від мене на 10 років. У нього є доросла донька від попереднього шлюбу. Мені було все одно, головне, що з Ігорем я була щаслива. Згодом Ігор познайомив мене з Надією.

Ми сподобались одна одній, у нас виявилася спільне хобі, ми обидві любимо моделювати та шити одяг. Відповідно ми знайшли багато тем для розмови та інколи переглядали разом тематичні передачі по телевізору. Ігор цьому тільки радів. Надія казала, що її зі мною дуже легко спілкуватися. З рідною мамою у Надії набуло наскільки теплих стосунків, як зі мною.

Пройшло 15 років та Надія зібралася виходити заміж.

Проте запрошення на її весілля я так і не отримала. Ігор сказав що він мусить іти, оскільки це його донька. Припустив, що це його колишня дружина могла вплинути на Надію та переконала її не запрошувати мене на своє весілля.

Мені дуже прикро. Ми з нею спілкувалися увесь цей час доволі тісно, а зараз я для неї наче чужа та Надія не побажала щоб я розділила з нею такий важливий момент її життя. Забула дівчина і проте, що я доволі часто їй допомагала фінансово, надавали їй емоційну підтримку в той час, коли її рідна мама відверталася від дівчини в найважливіші моменти її життя.

Скільки сліз вона виплакала у мене на кухні коли у неї була чергова драма в особистому житті. Скільки разів я підтримувала її в моменти, коли її подруги чи рідні чинили з нею негідно. А тепер я для неї наче чужа.

Лише через декілька місяців після одруження Надія згадала про мене. Зараз вони за чоловіком очікують на появу дитини. На цей момент вони винаймають житло.

Якось Ігор завів зі мною мовою про те, що молодятам потрібно жити у власній квартирі. Я зрозуміла, що він хоче, щоб я віддала їй свою квартиру, яка дісталася у спадок від бабусі. На цей момент там проживають квартиранти, ця квартира приносить мені пасивний дохід.

Можливо, колись я б погодилася пустити туди Ірину з чоловіком, проте зараз однозначно ні. Хто вона мені така, що я повинна їй допомагати?

КІНЕЦЬ.