Відпустка дуже швидко закінчилася, ми їхали додому в приrніченому настрої. та ще й посваpилися з сусідами по купе.

Ми з чоловіком зайшли до купе першими, у нас була нижня та верхня полиця. Розташували там свої речі. Після того, як розклалися, ми почали переглядати новини в телефонах.

Згодом зайшли інші пасажири. Це була сім’я з двома дітьми дітям було 4 та 5 років. Батько дітей попросив нас помінятися з ними місяцями. Вони хотіли розміститися на нижніх полицях, просили нас перелягти на верхні.

Мій чоловік Назар сказав, що ми не будемо мінятися, оскільки ми купували квитки саме на цій місця. Батько дітей був невгамовний та почав доводити, що їм буде важко спати на одній полиці з двома дітьми. А ми їдемо без дітей, то могли б увійти в їх положення.

Назар сказав, що потрібно було придбати квитки на нижній полиці. Батька сімейства не влаштувала ця відповідь і почався скандал.

Щоб вгамувати цей конфлікт, нам довелося кликати провідника. Потім діти почали плакати і їх батько заспокойся. Всі полягали спати але настрій був дуже сильно зіпсований.

Прокинулися тільки під ранок, коли наші сусіди по купе уже почали збиратися. Одна дитина спала а інша стояла уже в проході. Нам рано було ще виходити тож ми спостерігали за сусідами.

Батько дітей попрямував до виходу, а його дружина взяла на руки сплячу дитину та вони пішли. Ми знову почали їхати. Дитина, яка стояла в проході не вийшла разом зі своїми батьками.

Вони її забули в потязі. Назар взяв того хлопчика за руку та пішов до провідника. Розповів йому, що сталося.

Провідник повідомив начальника потяга та викликав поліцію. Ми зробили вимушену зупинку та дитину передали поліції. Що було далі ми не знаємо.

Як взагалі можна було забути свою дитину у потязі? Що за дивні батьки?

КІНЕЦЬ.