Після народження сина я переїхала в іншу сnальню – і стала жити окремо від чоловіка. Ось чому.
Одного разу за обідом моя колега розповідала, що у неї і її чоловіка фантастичні стосунки, оскільки у них окремі спальні і ліжка для сну. Моїй колезі здається, що так набагато зручніше. Вони навіть не можуть ходити один до одного в спальню без попиту, завжди стукають і запитують дозволу.
Вона рекомендувала всім своїм знайомим жити так, тому що їм це подобається, а інші погодилися, сказавши, що вони підуть за цим прикладом, якщо у них теж буде велика квартира.
На жа ль, не у всіх є можливість жити в такій великій квартирі. Коли я слухала їх, мені здалося див ним, що всі хочуть жити саме так.
Навіть моя бабуся сказала мені, що якщо партнери сваряться, це не означає, що вони повин ні виходити в інші кімнати і мовчати тижнями, оскільки вони можуть вирішити свої розбіжності лише через спілкування і спокійно спати разом в одному ліжку.
Сьогодні мало хто хоче спати в одному ліжку або навіть постійно ділити кімнату один з одним. Найчастіше пари вважають за краще не ділити ковдру або відчувають себе некомфортно під час сну поруч один з одним.
Я переїхала в іншу кімнату, як тільки наро дилася наша перша дитина, щоб більше часу проводити з малюком, який щовечора ридав і не міг заснути без мене.
Особливо останнім часом, коли чоловікові доводилося вставати о п’ятій ранку. Я навіть не чула, як він йде, я спала набаrато довше і прокидалася тільки до полудня. Ми nродовжували жити в такому режимі і після того. Але через деякий час мені стало здаватися, що так жити неправильно, тому що я стала бачитися з чоловіком набагато рідше.
У сім’ї почалися сварkи, і через напружений графік і неприязнь один до одного ми просто замикалися в різних кімнатах і тижнями уникали один одного, якщо сва рилися. Ми з чоловіком як і раніше любимо один одного, але стали менш близькі. Можливо, мені не варто було переїжджати в іншу кімнату, а можливо, справа в дітях.
Через деякий час я повернулася до того, щоб спати поруч з чоловіком і що дивно, наше спілкування відразу ж покращилося. Тепер, коли у дітей є свої кімнати і ми з чоловіком можемо спілкуватися на особисті теми, я більше не хвилю юся.
КІНЕЦЬ.