Та, не хвилюйся. Вона наївна простота ні про що не здоrадується. Вірить лише мені, тому нашим з тобою стосункам ніщо не з _аrрожує. Я не хочу від неї йти. Мене все влаштовує. Повертаюсь додому коли забажаю, вона ніколи не ставить зайвих запитань і не вuмаrає пояснень. Вдома на мене чекає rаряча вечеря та затuшок. Для чого щось змінювати?
Всі знали Юлю, як прекрасну господиню. Вона смачно готувала й у її оселі завжди панувала чистота і порядок. Знайомі були переконані, що така вправна хазяйка просто скарб і подружнє життя у неї складеться ідеально. Коли вона почала зустрічатись із Павлом всі йому заздрили. А Юля тішилась, що зустріла гідного чоловіка. І коли він запропонував їй стати його дружиною, то не роздумуючи погодилась.
Їх шлюб і справді виглядав щасливим. Юля піклувалась про добробут в домі, чекала на чоловіка з гарячою вечерею у затишній оселі. Але часто цю вечерю доводилось підігрівати, бо Павло постійно повертався з роботи пізніше, аніж повинен. Кожного разу розказуючи дружині про свою велику зайнятість.
Доки чоловік невідомо де, Юля не покладаючи рук дбає про сімейний побут. Мало того, що постійно прибирає, так ще й ремонтом займається самостійно. А чоловік приходить додому, вечеряє та йде спати, або телевізор дивитись.
Так вони жили вже цілих чотири роки. Дітей не мали, Павло навіть не бажав говорити на цю тему, його влаштовувало те, як вони живуть і поповнення сім’ї він поки не планував. Щоб Юля про це менше згадувала, сказав, що про дітей подумають, як повністю влаштують власне життя. Дружина прислухалась, адже хотіла, щоб їх діти ні в чому не знали нужди.
Якось Юля попередила чоловіка, що ночуватиме у мами, бо та занедужала. Павло був не проти, тут без варіантів. Та мама відпустила доньку додому, сказавши, що вже краще почувається, а чоловік не повинен залишатись на ніч на самоті. Юля поспішила додому. Павла не попередила, що повернеться, бо було вже пізно й не хотіла його розбудити.
Коли зайшла у квартиру там було тихо, лише з кімнати долинав голос чоловіка. Юля попрямувала туди, щоб сказати, що повернулась та зупинилась перед дверима, почувши його слова:
– Та, не хвилюйся. Вона наївна простота ні про що не здогадується. Вірить лише мені, тому нашим з тобою стосункам ніщо не загрожує. Я не хочу від неї йти. Мене все влаштовує. Повертаюсь додому коли забажаю, вона ніколи не ставить зайвих запитань і не вимагає пояснень. Вдома на мене чекає гаряча вечеря та затишок. Для чого щось змінювати?
Юля зціпила зуби, щоб не розридатись і пішла геть з квартири. Вона усвідомила, що всі ці роки чоловік тримав її за повну дурепу і брехав про високі почуття. І всі їх плани на майбутнє теж міраж. Як вона могла того не помічати? Але краще пізно, ніж ніколи. Юля вирішила, що завтра ж подасть заяву на розлучення.
КІНЕЦЬ.