Аліса була такою молодою, що ми всім відділенням хвилювались, як вона раду трійні дасть. Допоки вона не сказала, що два роки тому уже народжувала трійню.

Коли Аліса поверталась у рідне місто, то зрозуміла, що пологи у неї почнуться на декілька днів раніше призначеного терміну. Карета швидкої медичної допомоги прибула прямо на одну із станцій, а потяг зупинився, аби дівчину забрали.
Коли ми, медики, запитали у неї про документи, то вона переконувала, що стоїть на обліку в жіночій консультації, проте при собі мала лише паспорт. Ми зібрали всі аналізи, щоправда, проблеми зі світлом у такий пізній час, тому вирішили аналіз УЗД поки не робити. Але ж якби ми знали…
Коли акушер почав огляд, то зауважив, що чує не одне, а цілих два серцебиття. Запитав, що раніше показував майбутній матусі аналіз УЗД, а та сказала, що раніше нічого такого не робила. Лише повідомила, що там може бути і двійня, адже декілька років тому вона народила трійнят. Самій Алісі було майже двадцять.
За декілька годин після огляду розпочались пологи. Напевно, малята захотіли раніше з’явитись на світ. Перший хлопчик народився швидко. Ми навіть не очікували, що так швидко вдасться. Потім перейми продовжилися і ми побачили ще одного хлопчика. Коли всі видихнули із полегшенням, то лікар відразу сказав, що розслаблятися не час. Перейми продовжились.
– Невже третій?
Лікарі були шоковані, матір не могла повірити, що знову народила трійню. Ми навіть подумати не могли, що таке можливо. Тепер у неї за три роки шестеро дітей. Молода матір порадувала татуся, а ми пораділи, що в діток насправді повноцінна сім’я, яка чекала на малят.
Коли приїхав татусь, то я точно переконалась, що все буде гаразд. Можливо, хтось би злякався чи навіть засмутився, а Олег прямо таки стрибав від щастя, що у нього тепер ще три сина є.
Давно я так не тішилася.
КІНЕЦЬ.