Ми з Оленою зустрічалися уже 2 роки та я все не наважувався познайомити її з мамою. Річ у тім, що моя мама дуже прискіплива до дівчат, з якими я зустрічаюся. Жодна з них їй не сподобалась.

Мені не хотілося, щоб мама знала про Олену, оскільки я її дуже кохаю та хочу побути з нею якнайдовше. А коли мама дізнається про мою дівчину, то може усе зіпсувати, я ж її знаю. Усе життя вона говорила з ким мені дружити та що мені робити. Певно, що й наречену вже для мене підшукала.

Сьогодні нарешті має відбутися знайомство моєї коханої з мамою. Зовсім нещодавно я дізнався, що Олена вагітна. Я був налаштований рішуче та зробив пропозицію своїй дівчині прямо після знайомства. На щастя, моїм побоюванням не судилося здійснитися та мама була не проти нашого одруження. Ба, більше, сказала, що Олена їй сподобалась.

Ми незчулися, як народився наш синочок. Я купив великий букет квітів та ми з мамою пішли зустрічати Олену з сином. Мама з нетерпінням чекала, коли вже їй нарешті дадуть потримати онука.

Взявши мого сина на руки, мама раптом зблідла та сказала, що це не моя дитина, адже син зовсім на мене не схожий. Я не надав цим словам особливого та лише сказав, що діти коли маленькі всі схожі між собою, а коли вже підростають, їх риси обличчя змінюються.

Від цих слів Олені стало недобре. Вона дуже хвилювалася перед випискою, а тут ще й мама її рознервувала своїми підозрами. Мама поглянула на мою дружину та стала відноситися до неї ще більш насторожено. “Чому це невістка розхвилювалася після моїх слів? Вона точно щось від нас приховує!”- сказала мені мама, коли ми були наодинці.

З того часу мама не давала мені спокою, наполягала зробити тест ДНК, а я повторював, що довіряю своїй дружині.

Але ж мою маму це не переконало та вона вирішила зробити по-своєму. Як згодом виявилось, одного разу, коли ми залишили у неї сина, вона взяла у нього та у себе біоматеріал та віднесла в клініку для аналізу.

Коли прийшли результати, вона кулею побігла до нас, оскільки була на 100 відсотків впевнена, що син мені не рідний.

Ще з порогу вона почала звинувачувати Олену в усіх смертних гріхах, сказала, що дівчина їй з першого погляду не сподобалась. А погодилась вона на мож одруження лише тому, що Олена була вагітна та мама вважала, що дитина моя.

Потім ми ще пів години слухали її промову про те, які сучасні жінки лицемірні і як сина її колеги обманула дружина, народивши дитину від іншого та примусивши його одружитися та виховувати чужу дитину.

Наприкінці цієї розповіді вона витягла запакований конверт та сказала:

– Ось докази, тест ДНК. Я навмисне його поки не відкривала, щоб ви не казали, що я його підробила.

Ми стали очікувати, поки мама його відкриє. Її руки трусилися, було помітно, що мама сильно знервована. І ось перед нами результати тесту, де чорним по білому написано, що наш син рідний онук моєї мами.

Після прочитаного мама одягла окуляри, перечитала ще раз результати тесту, та почала кричати, що це якась помилка, а лабораторія, яка робила тест “Шарашкіна контора”.

Мама пішла, голосно грюкнувши дверима, а Олена подякувала мені за підтримку та довіру.

КІНЕЦЬ.