Ми з дружиною уже разом 5 років. 2 з них ми зустрічалися, а решту прожили у шлюбі.

Якось ми збиралися на пікнік з друзями та Марія забула вдома телефон, попросила мене за ним сходити, поки вона чекатиме в автомобілі.

Як тільки я взяв у руки телефон, то побачив, як моїй дружині прийшло повідомлення з текстом: “Сьогодні в 19.00”. Адресат був невідомий. У мене всередині аж все похололо. Я мовчки віддав дружині телефон, про побачене мною повідомлення нічого не сказав.

Настрій було зіпсовано та я провів цей день у роздумах. Чого моїй дружині не вистачає в наших стосунках? Як вона може мати когось на стороні? А як же наші обіцянки в день весілля? Вони що, нічого не означають? Я б ніколи такого не зробив. Та чому Марія приховує від мене те, що когось має, сказала б прямо та не мучила б мене.

Друзі увесь час запитували мене що сталося. Я мовчав, а якщо вони докопувалися, то казав, що я не виспався.

В моїй уяві раз у раз виникали картинки де моя дружина зраджує мені з іншим чоловіком. Я не міг зосередитись та, коли ми уже їхали додому, попросив Марію сісти за кермо. Мені було важко керувати автомобілем, я боявся, що через мою неуважність нароблю біди. Марія здивувалася, але погодилась та сіла за кермо.

Як тільки ми приїхали додому, на годиннику було уже 18:58 та дружина сказала, що повинна відлучитися на хвилинку. Я запитав куди вона, а Марія відповіла, що це сюрприз.

Я сів на канапу та став очікувати що ж буде далі. Хвилина здавалися мені годинами, тиша мене гнітила та я з великим нетерпінням чекав, коли прийде Марія. В моїй голові мимоволі виникали думки про те, як я переживатиму розлучення з дружиною, що робитиму, до кого звертатимусь за допомогою.

Нарешті двері нашої квартири відчинилися та Марія зайшла, тримаючи в руках велику коробку з невеликим отворами. Дружина сказала:

– Тримай, цей подарунок для тебе, я ж знаю, як ти цього хотів.

Я відчинив коробку та з неї на мене дивилася пара оченят. Це було цуценя вівчарки. Воно було таке миле та тепле, що я ледь не заплакав.

– Так ось що мало відбутися сьогодні о 19:00? – запитав я. – Я побачив смс на екрані твого телефону та вже почав думати про найгірше.

– То ти ж міг про це зі мною поговорити, а не тримати це в собі, – сказала Марія та міцно мене обійняла.

КІНЕЦЬ.