У мене є сестра Людмила, їй зараз 37 років, мені 40. Ми обидві заміжні, у Люди одна дочка, а в мене дві. Я з чоловіком живу добре, маємо свою двокімнатну квартиру, обоє працюємо, нам на життя вистачає, і ще навіть щось вдається відкласти.

А от моя сестра взагалі не працює, вона себе називає домогосподаркою, і відколи народила дитину, сидить вдома, а племінниці моїй вже 15 років.

Хоч Людмила і не заробляє, та звикла жити на широку ногу, і може собі це дозволити, адже вона вийшла заміж дуже вдало, її чоловік все життя їздив на заробітки, і заробляв чимало.

Та складати про всяк випадок Людмила не вміла, чи не хотіла, не знаю. Я не раз їй говорила, що не можна ось так бездумно все витрачати, треба завжди мати щось і про запас. Але сестрі подобалося мати дорогий одяг, їздити на шикарні курорти, будинок вони великий звели, все там гарно обставили. Одним словом, економити на собі сестра не звикла.

На початку осені захворів її чоловік, до того ж дуже серйозно. Він вже від зими вдома сидить, на заробітки не їде, то ж всі зароблені раніше гроші вони вже витратили за цей час, а нових надходжень у них не було. А тут ще й чоловік в лікарню потрапив, і тепер у них дуже сумна ситуація.

Сестра прибігла до мене, бо знає, що у мене завжди є певні збереження. Людмила просить мене позичити їй 60 тисяч гривень, гроші потрібні їй терміново. Мені шкода сестру і її чоловіка, я розумію, що ситуація у них дуже важка, але я також розумію і те, що віддавати сестра борг буде довго, якщо взагалі зможе віддати, адже ні вона, ні її чоловік не працює.

Я пропоную Людмилі, нехай шукає роботу, а вона мені каже, що в неї досвіду нема, тому її нікуди не візьмуть. Але як на мене, щось можна знайти, треба лише хотіти.

З іншої сторони я розумію також, що зараз Людмилі непереливки, тому я просто розгублена, не знаю, що робити. Не позичити – якось негарно виходить, а позичити – те саме, що подарувати. То що ж робити?

Джерело