Ви ще у мене квитки на її концерти просuтu будете!» – крuчала сусідам матуся, яка вирішила навчити свою талановиту дuтuну rрі на скрuпці
Наші сусіди, вирішивши, що тиша та спокій нам шкідливі, вирішили віддати своє чадо навчанню музики. Треба сказати, що й до цього сім’я прихильністю до тиші не відрізнялася.
Щоранку з «боєм» відводили свою дівчинку до дитсадка, потім з тим же успіхом проводжали дівчинку до школи. Так що щоранку ми чули гучні настанови матусі «добрим шляхом», і не менш гучні протести дівчинки «не хочу, не буду».
Мабуть, ранкових епопей сусідам здалося мало, тому вирішили навчити свою дівчинку грі на скрипці. (K/KQ) І тепер до ранкового шуму — гаму додалося ще денне катування скрипки. Чутність у нашому будинку на дуже високому рівні. Таке враження, що стіни паперові.
Дівчинці придбали скрипку і змушують витягувати з неї звуки. Можливо, що колись ми будемо насолоджуватися музикою, що звучить, але поки що від її звуків лише мороз йде по шкірі.
Крім цього, ще й дуетом кричать мати та дочка. Мати вимагала, щоб дівчинка займалася. Дівчинка голосно обурюється та пручається.
Від цього шуму ми божеволіємо. Найбільше дістається сусідам через стіну. Але й інші страждають. Менше, але чутливо. Я, наприклад, живу поверхом вище і навскіс. Так от, коли починаються заняття з гри на скрипці, то я одягаю навушники і вмикаю старий, добрий хард-рок.
Сусіди вже лаються. Просять перестати знущатися з дівчинки і терзати нерви оточуючим.
— Ви ще у мене квитки на її концерти проситимете, — відповіла мама юного та нерозкритого таланту. — А поки що вона лише вчиться. Початківець.
Дівчинка тільки починає, а в нас нерви вже виснажені.
Єдина надія на те, що у батьків «юного таланту» самих не витримають нерви, і вони перестануть мучити і свою дочку, і оточуючих.
КІНЕЦЬ.