Сестра моя після школи не пішла вчитися, її ніколи не цікавила наука та освіта, вона з дев’ятого класу почала ходити в клуби і крутитись у не надто хороших компаніях.

Батьки всіляко намагалися поставити її на шлях істини, говорили і пояснювали, що треба подбати про майбутнє, зайнятися чимось корисним, але Оля була не сприйнятлива ні до лайки, ні до прохань.

Пам’ятаю, як батьки журилися і не розуміли, як можна виховати двох таких різних людей. Мене навпаки ніколи не цікавили тусовки та вечірки, мені подобалося вчитися, у мене була мета з самого дитинства – стати хорошим адвокатом.

Свого я досягла. На жаль, батьки рано нас покинули через хворобу. Сестра моя так нічого й не досягла. А у мене хороша робота, я сама придбала для себе квартиру та машину. Сестра працює прибиральницею в якомусь салоні краси, нещодавно вийшла заміж та народила двійню.

Грошей у їхній родині катастрофічно не вистачає. Вона постійно просила гроші у мене, я давала, коли мала вільні кошти. Але зазвичай ці гроші йшли на всякі дурниці, наприклад, на модний одяг. Як можна купувати модний одяг, коли твої діти голодують?

Це було для мене незрозуміло, згодом я вирішила, не давати їй гроші, а допомагати лише продуктами. Оля спочатку на мене образилася, але швидко охолонула. А потім я помітила, що після її візитів стали в мене пропадати речі. Але я списувала все на свою розгубленість.

Найбільше мене засмутила пропажа сережок, які мені подарувала мама на двадцятиліття. Я не знала, як вони могли загубитися, якщо їх не чіпала. А потім я їх побачила в Олі вдома та закотила скандал. Вона настільки низько опустилася, що пішла на злодійство! Зараз я з нею зовсім не спілкуюся.

КІНЕЦЬ.