З самого дитинства всі вважали мене дивною через мою незвичайну любов до тварин, ляльок та світу природи. Я почала збирати власну колекцію дерев’яних матрьошок, коли мені було 15 років.

Всі вони такі унікальні та прекрасні. Мої батьки та друзі розділяли мій інтерес і захоплення і не були проти . Я згадую, що кожен рік на мій день народження вони намагалися подарувати мені нову матрьошку. Моя колекція постійно поповнювалась багато років.

Я розповіла чоловіку про свій інтерес, коли ми тільки познайомилися, і він сприйняв це серйозно і заявив, що не проти . Після весілля чоловік часто дарував мені матрьошки, навіть хвалився своїм знайомим про моє незвичайне захоплення.

Коли в наш дім приходили гості, вони завжди одразу проходили до кімнати, де я зберігала матрьошок. Вони викликали загальне захоплення. Проживши з чоловіком 13 років, він сказав мені, що подав на розлучення.

Коли я ставила йому запитання, чому він вирішив розлучитися зі мною, що не так і що я зробила не так, він сказав мені, що втомився від моїх ляльок. Точніше, мої матрьошки його дратують, їх вже багато, і взагалі, йому соромно за мене перед своїми приятелями, мовляв, усі сміються з мене і йому соромно.

Але раніше він не соромився, а тепер йому соромно. Мені здається, що в житті мого чоловіка з’явилася інша жінка, і матрьошки тут зовсім ні до чого. Стверджувати, що ляльки є причиною розлучення абсурдно і безглуздо. Ляльки викликають втрату кохання? Іншими словами, у мене немає ніякої депресії, тож я просто продовжу жити далі.

КІНЕЦЬ.